Чіпування собак – процедура, коли під шкіру тварини вводиться електронний чіп з інформацією. Це своєрідний аналог паспорта, що дозволяє за допомогою спеціального сканера ідентифікувати собаку та її власника. Чіпірування проводиться різним тваринам, але для собак воно особливо важливе, адже саме вони найчастіше губляться на вулиці.
За кордоном чіпування з’явилося понад 20 років тому. У нашій країні власники собак поки що ставляться до нього з обережністю та недовірою. Зазвичай його виконують у разі гострої потреби, наприклад, при поїздці за кордон. Подібне ставлення викликане, перш за все, недостатньою поінформованістю людей про саму процедуру та можливості, які вона відкриває.
Що являє собою чіп
Чіп, або транспондер – мікроскопічний прилад, що містить цифрову інформацію у вигляді коду. Мікросхема знаходиться усередині капсули з біостекла. Стандартний розмір – 12 мм у довжину та 2 мм у діаметрі. Але буває і міні-варіант: 8 мм у довжину та 1,4 мм у діаметрі. Маленькі капсули використовують для чіпування невеликих собак, а також кішок, гризунів, рептилій та інших дрібних тварин. За характеристиками укорочені чіпи практично не відрізняються від стандартних. Вони мають меншу дальність зчитування, тому особливого сенсу ставити їх собаці немає – створювалися такі прилади для маленьких тварин, яким неможливо вживити повнорозмірний транспондер.
Основні елементи чіпа:
- приймач;
- передавач;
- антена;
- пам’ять.
Чіпи продаються вже запрограмованими, виробником на згадку записаний 15-значний код. Перші 3 цифри – кодове позначення країни, наступні 4 – виробника, 8 – унікальний номер, що присвоюється конкретному тварині. Пристрій призначений лише для читання; змінити цифрову інформацію неможливо.
Усі коди вносяться до бази даних разом із відомостями про тварин, яким вони належать. Вказуються порода, кличка собаки, стан її здоров’я, зроблені щеплення, ім’я, телефон та адреса власника. Усі прилади стандартизовані за системою ISO та FDX-B. Єдиний технічний регламент дає можливість отримати дані про собаку у будь-якій країні світу за наявності сканера. Загальної світової бази даних поки що немає – інформацію можна вносити до будь-якої, з якою працює ветеринарна клініка. Але є кілька великих пошукових сайтів, які пов’язані з різними базами даних з усього світу. У Україні найпопулярнішою та зручнішою вважається «ANIMAL-ID», що містить майже 300 тисяч записів.
Капсула з чіпом стерильна і продається у запаяному вигляді усередині спеціального шприца. Транспондер знаходиться в рідині, яка полегшує введення та приживлення. Матеріал капсули біологічно сумісний з тканинами тварини і не викликає відторгнення.
Як проходить чіпування
Чіпірування собак проводиться у ветеринарній клініці. В інтернеті багато інструкцій щодо самостійного проведення процедури, чіпи також знаходяться у вільному продажу. Але проводити чіпування самотужки все ж таки не рекомендується, якщо ви не є ветеринаром. Процедура потребує точності, дотримання гігієни, правильного вибору місця введення.
Якщо ви все ж таки зважилися встановити чіп самостійно, то купуйте його тільки в надійних компаніях, які готові надати документацію. Категорично не варто брати такий пристрій на китайських торгових майданчиках. Також враховуйте те, що більшість баз даних працює лише з ветеринарними клініками, але є й ті, що дозволяють зареєструватися власникам. Саме собою вживлення чіпа немає сенсу, якщо ви ввели код і інформацію у систему.
Порядок проведення чипування собак складається з кількох кроків.
- Лікар сканує чіп для перевірки. Інформація на сканері повинна відповідати наклейці на упаковці.
- Місце уколу дезінфікується.
- Згідно з міжнародними стандартами чіпування проводиться в зону холки. Лікар знаходить середину лінії між лопатками, піднімає шкіру та вводить шприц під кутом 30 градусів.
- Місце запровадження чіпа повторно дезінфікується.
- Чіп знову сканують, щоб перевірити його роботу.
- У паспорт тварині вклеюють штрих-код із пакування шприца.
Після чіпування собаку не можна вичісувати та купати протягом 2-4 днів. Також необхідно не допустити вилизування місця уколу тваринам. Якщо вихованець таки намагається це зробити, купіть спеціальний пластиковий комір.
Вживлений чіп неможливо вийняти чи змінити. Вся вказана інформація має юридичне значення. Ідентифікаційна карта, видана господареві, є своєрідним свідченням, яке доводить його право на собаку. Будь-яких повторних маніпуляцій з чіпом робити не потрібно – процедура є разовою, а інформація назавжди вноситься до бази даних.
Підготовка та протипоказання
Чіпірувати можна дорослих собак і цуценят старше 2-3 місяців. В особливій підготовці немає необхідності, вимоги аналогічні таким під час проведення вакцинації. Тварина має бути здоровою, мати всі необхідні за віком щеплення, бути обробленим від паразитів. Необхідно помити собаку, щоб шкіра була чистою, але не можна цього робити напередодні процедури – краще за 2-3 дні до неї.
Чіп не впливає на здоров’я тварини, вводити його можна навіть літнім та вагітним собакам. Єдиним протипоказанням є наявність хронічних захворювань шкіри чи шкірних інфекцій. Процедура проводиться собакам будь-яких порід, як короткошерстих, і довгошерстих. Вибривати шерсть перед уколом не потрібно.
Що потрібно знати про чипування
Є низка моментів, на які власник собаки повинен звернути увагу під час чіпування.
- Чіп повинен відповідати стандарту ISO 11784 і 11785, інакше вивезти тварину за кордон не вийде.
- Необхідно дізнатися, до якої бази буде внесено дані. Потрібно, щоб це була одна із міжнародних систем. Якщо інформація введена в локальну базу, наприклад, розплідника, то вважати її де-небудь за її межами буде неможливо.
- Потрібно обов’язково перевірити правильність усіх даних, що вносяться до системи. По-перше, уважно перечитати заповнену анкету. По-друге, перевірити дані в єдиній основі, чи правильно вони були введені лікарем.
- Бажано зареєструватися в базі даних, що використовується клінікою, як власник. Тоді стане доступним редагування інформації про собаку. Наприклад, зміна адреси чи телефону господаря.
Процедура чипування собак практично безболісна при правильному виконанні. Тварина просто не встигає відчути біль, настільки швидко проколюється шкіра та вживлюється чіп. Але це справді так, лише якщо чіпування проводить кваліфікований спеціаліст. Бувають випадки, коли недосвідченому лікарю не вдається встановити капсулу, особливо якщо у собаки довга шерсть.
Деякий час чіп переміщається під шкірою, не більше 1-2 див. Це вважається нормальним. Через 2-3 дні капсула обросте тканиною і стане нерухомою. Якогось негативного впливу на здоров’я собаки це не робить.
При покупці вже чіпованого собаки необхідно дізнатися у першого власника, до якої бази внесено дані чіпа, а також бажано отримати паперовий паспорт. Деякі бази дають власникам можливість самим коригувати всю інформацію, але єдиних правил немає. Щоб у майбутньому не зіштовхнутися із проблемами ідентифікації собаки, необхідно замінити дані колишнього господаря на свої.
Є помилкова думка, що собаку можна відстежити по вживленому чіпі. Це зовсім не так – він не є GPS-трекером і не виробляє ніякого випромінювання. Щоб дізнатися про собаку, необхідно піднести сканер на достатню відстань до місця введення. Якщо собака загубилася, чіп допоможе її знайти, але непрямим чином. Власнику залишається лише сподіватися, що тварину, що загубилася, відведуть до клініки, де є сканер і доступ до бази даних. За отриманою інформацією співробітник зможе зв’язатися з власником та повідомити про знахідку.
Чи потрібний чіп, якщо є тавро: переваги чіпування
Всі професійні заводчики перед продажем таврують щенят. Клеймо є буквенно-цифровим зображенням, де літери визначають розплідник, а цифри – номер цуценя. Клеймо дозволяє дізнатися, в якому розпліднику народилося щеня, що підтверджує його породу. Але воно не визначає власності власнику. Є в нього й інші недоліки:
- процедура болюча, високий ризик інфікування та місцевого запалення;
- згодом малюнок тьмяніє;
- тавро можна підробити та змінити.
На відміну від тавра, чип неможливо підробити, індивідуальний номер не змінити. Ідентифікаційна карта є свого роду свідченням власності на собаку. Найактуальніше це для дорогих породистих тварин. Чіп захищає від заміни собаки в розпліднику або на виставці.
До 2012 року в ЄС поряд із чіпом ще використовувалося тавро, зараз собаку не пустять в жодну з країн Євросоюзу без наявності чіпа. Якщо ви збираєтеся подорожувати з вихованцем Європою, то установка чіпа неминуча.
Чіпірування собак поки не є обов’язковим, рішення приймається за бажанням власника. Вартість процедури коливається в залежності від регіону в межах 500-1000 грн.. Ціна цілком доступна, а додаткових витрат не потрібно. Головне, що отримує власник після чіпування – це високі шанси знайти свого вихованця, якщо він загубиться, а також можливість подорожувати з ним за кордоном.
