Лавровий лист для суглобів: настоянка, мазь, відвар – рецепти та застосування

Біль у колінах під час ходьби або скутість пальців зранку знайомі багатьом. Замість того щоб одразу тягнутися до аптечних препаратів, варто придивитися до звичайного лаврового листа — прянощі, яка роками лежить у кухонній шафі. Її цілющі властивості здатні полегшити стан при артриті, артрозі, остеохондрозі й навіть подагрі, якщо правильно приготувати засіб і суворо дотримуватися дозування.

Корисні властивості лаврового листа для суглобів

Лавровий лист — це не просто ароматна добавка до бульйону. У його складі виявлено комплекс речовин, які безпосередньо впливають на здоров’я опорно-рухового апарату. Дубильні сполуки, стеарат, жирні кислоти, ефірні олії, вітаміни групи B, а також мікроелементи працюють одразу в кількох напрямах. Вони зменшують запальний процес, пригнічують ріст бактерій у суглобовій рідині та сприяють виведенню надлишку солей, які часто стають причиною болю й обмеженої рухливості.

Завдяки такому складу пряність виявляє протизапальну, бактерицидну та легку противірусну дію. Її можна використовувати як внутрішньо — у формі відварів, так і зовнішньо — у вигляді мазей, олійних витяжок або спиртових настоянок для компресів. Саме поєднання системного й місцевого впливу дає найпомітніший результат при хронічних захворюваннях суглобів.

Відвар із лаврового листа для внутрішнього очищення

Найчастіше лавровий лист застосовують саме всередину, щоб м’яко вивести солі та продукти обміну, які накопичуються в суглобових тканинах. Відвар готується за чіткою схемою, і відступати від неї не варто — надто висока концентрація може спровокувати небажані реакції з боку нирок або шлунка.

Класичний рецепт відвару

Для приготування знадобиться близько 30 сухих лаврових листочків середнього розміру. Їх викладають у невелику каструлю, заливають 850 мл окропу й тримають на слабкому вогні не довше 5 хвилин. Після цього ємність знімають із плити, щільно накривають кришкою, укутують рушником і залишають настоюватися щонайменше на 5 годин. Ще зручніше використовувати термос: залити окропом листя, закрити й залишити на той самий час.

Готовий настій обов’язково проціджують. Рідину п’ють невеликими ковтками протягом одного дня, намагаючись випити не менше половини отриманого об’єму — приблизно 400–500 мл. Курс триває лише 3 дні, після чого роблять перерву на 3 тижні. За рік допускається не більше двох таких триденних циклів. Засіб допомагає при остеохондрозі, артритах, артрозах, радикуліті й подагрі, але вимагає обережності: перевищення дози або частоти курсів може надмірно навантажити нирки.

Полегшений варіант із медом

Якщо класичний відвар здається надто концентрованим, можна приготувати м’якший засіб. На 700 мл окропу беруть лише 10 лаврових листків, доводять до кипіння й одразу знімають із вогню. Коли рідина охолоне до теплого стану, її проціджують і додають 2 чайні ложки меду. Такий відвар також випивають за день, курс — 3 дні, перерва — 20 днів. Мед не лише покращує смак, а й додає власну протизапальну дію, хоча загальна ефективність очищення буде дещо нижчою, ніж у першого рецепту.

Обидва варіанти бажано поєднувати з місцевими засобами — маззю або олійною витяжкою, які наносять безпосередньо на хворий суглоб.

Мазь із лаврового листа для місцевого застосування

Зовнішні засоби дозволяють доставити корисні речовини прямо до хворого місця, не навантажуючи травну й сечовидільну системи. Мазь на основі вершкового масла проста у приготуванні й добре підходить для щоденних розтирань.

Як приготувати мазь

Для мазі знадобиться 10 сухих лаврових листків і 200 г якісного вершкового масла жирністю не менше 82 %. Листя подрібнюють у блендері або кавомолці до стану дрібної крихти. Масло розтоплюють на водяній бані, всипають туди лавровий порошок і прогрівають суміш близько 30 хвилин, періодично помішуючи. За цей час прянощі віддають маслу ефірні олії та дубильні речовини.

Готову масу переливають у скляну банку з широкою шийкою, остуджують і зберігають у холодильнику. Використовувати її потрібно так: невелику кількість мазі наносять на марлю або тонку бавовняну тканину, прикладають до хворого суглоба й фіксують еластичним бинтом. Компрес залишають на 2 години. Повторювати процедуру можна щодня, поки не настане полегшення.

Лаврове масло для суглобів

Олійна витяжка діє м’якше за мазь, глибше проникає в шкіру й не потребує змивання. Її зручно використовувати для тривалого курсу масажу або як основу під зігрівальний компрес.

Рецепт лаврового масла

Для приготування беруть приблизно 35 г сухого лаврового листя (це близько 25–30 штук залежно від розміру). 200 мл будь-якої рослинної олії — оливкової, соняшникової рафінованої або мигдальної — підігрівають до температури 50–60 °C, не доводячи до кипіння. Гарячою олією заливають листя, поміщене в пляшку з темного скла. Посуд закривають, ставлять у темне місце при кімнатній температурі й щодня збовтують.

Настоюється засіб щонайменше 3 тижні. Готове масло проціджують — воно набуває насиченого темно-зеленого відтінку з коричневим відливом. Хворі суглоби змащують цією олією, злегка втираючи, після чого накладають марлеву серветку й фіксують бинтом. Процедуру зручно робити на ніч. Засіб добре зарекомендував себе при хронічних захворюваннях опорно-рухового апарату, особливо коли біль посилюється в холодну пору року.

Спиртова настоянка для компресів

Спиртові розчини мають виражену зігрівальну дію й підходять для лікування застарілих болів, коли потрібно швидко посилити кровообіг у ділянці суглоба. Настоянку готують не лише на самому лавровому листі — до неї додають інші рослинні компоненти, які підсилюють ефект.

Рецепт настоянки з бузком і вербовою корою

У скляну пляшку або банку поміщають 10 подрібнених лаврових листків, столову ложку сухих квіток бузку й столову ложку подрібненої вербової кори. Суміш заливають 500 мл горілки або, що краще, медичного спирту міцністю 70–72 %. Посуд щільно закривають і залишають у темному місці на 2 тижні, збовтуючи кожні 2–3 дні.

Готову настоянку не проціджують — використовують рідину разом із рослинною сировиною. Ватний диск або марлю змочують у засобі, прикладають до хворого місця, накривають поліетиленовою плівкою й замотують еластичним бинтом. Тримають компрес 1–2 години, стежачи за відчуттями: якщо з’являється сильне печіння, пов’язку знімають раніше. Такий засіб особливо ефективний при загостренні радикуліту й артрозу великих суглобів — колінного або плечового.

Протипоказання та особливості застосування лаврового листа

При всій доступності й дієвості лавровий лист не можна вважати цілком безпечним засобом. Його сечогінний і жовчогінний ефекти, а також здатність стимулювати скорочення гладкої мускулатури накладають серйозні обмеження. Категорично не рекомендується використовувати будь-які форми лаврового листа в таких випадках:

• вагітність і період годування груддю — активні речовини можуть спровокувати тонус матки або потрапити в молоко;
• дитячий вік — через високу концентрацію ефірних олій і ризик алергічних реакцій;
• хронічні захворювання нирок — навіть невелике посилення сечовиділення здатне погіршити стан;
• виразкова хвороба шлунка й дванадцятипалої кишки у стадії загострення;
• тяжкі форми цукрового діабету — через вплив на вуглеводний обмін.

Навіть якщо явних протипоказань немає, починати слід із невеликих доз, уважно спостерігаючи за реакцією організму. Поява нудоти, запаморочення, висипу на шкірі або болю в попереку — сигнал негайно припинити прийом. Відвари, які приймаються всередину, не можна пити довше зазначеного терміну, а перерви між курсами повинні бути не менше 20 днів.

Лавровий лист не замінює основного лікування, призначеного лікарем. Він добре працює як допоміжний засіб у комплексній терапії артритів, артрозів, остеохондрозу та подагри, допомагаючи зменшити больовий синдром, поліпшити рухливість суглобів і вивести надлишок солей. Однак при гострому запаленні, високій температурі або сильному набряку суглоба спершу необхідно отримати лікарську консультацію, а вже потім вирішувати, чи варто додавати народні методи.

Тим, хто все робить правильно, лавровий лист нерідко приносить помітне полегшення вже після першого курсу. Головне — не перетворювати лікування на експеримент із дозуванням і дотримуватися перевірених рецептів.