Коли ми говоримо про алергію, ми зазвичай маємо на увазі імунні реакції I та IV типу. Ці два типи відрізняються за розвитком захворювання, швидкістю появи симптомів, клінічною картиною та алергенами, що викликають алергію.
Види алергічних реакцій
Алергічна реакція – дуже складне явище, звідси і велика різноманітність її симптомів. В основі алергічної реакції можуть лежати 4 різні механізми. Пояснення цих механізмів було розроблено в 1960-х роках у так званій класифікації Гелла-Комбса. Ця класифікація досі використовується для опису алергічних реакцій.
- Алергічна реакція І типу. Найпоширенішим типом алергічної реакції є так звана реакція негайного типу, також відома як алергія I типу. Алергічна реакція І типу є причиною найпоширеніших алергічних станів: алергічного риніту, анафілаксії та бронхіальної астми. Вона опосередкована антитілами класу IgE, спрямованими проти різних алергенів. Інші типи алергічних реакцій дещо менш відомі.
- Алергічна реакція ІІ типу. Реакції II типу включають антитіла класів IgM та IgG і призводять до пошкодження клітин, які імунна система розпізнає як чужорідні. Прикладом алергічної реакції ІІ типу є серологічний конфлікт у плода, при якому клітини крові плода руйнуються антитілами, що виробляються в організмі матері.
- Алергічна реакція ІІІ типу. Реакції ІІІ типу пов’язані з так званими імунними комплексами. Це комбінації антигенів з антитілами, які відкладаються в різних органах (нирках, шкірі, судинах). Алергічна реакція III типу лежить в основі багатьох запальних захворювань, включаючи ревматоїдний артрит і системний червоний вовчак.
- Алергічна реакція IV типу. Алергічна реакція IV типу – це так звана гіперчутливість сповільненого типу. На відміну від інших типів алергії, реакція IV типу виникає через деякий час після контакту з алергеном (зазвичай мінімум через 72 години).
Алергічна реакція – діагностика
Симптоми алергічних реакцій є показанням до діагностики, яка допоможе визначити збудника реакції, а також провести відповідне лікування. Основою для діагностики всіх алергічних станів є збір анамнезу. У багатьох випадках пацієнти можуть самі спостерігати, який фактор викликав алергічну реакцію.
Ще одним діагностичним інструментом є алергопроби. Залежно від показань проводяться:
- шкірні тести,
- дослідження специфічних антитіл класу IgE в крові,
- або тести на контактну алергію.
Результати цих тестів завжди слід інтерпретувати з урахуванням симптомів пацієнта. Особливої обережності слід дотримуватися при тестуванні на харчову алергію. Неправильна інтерпретація тестів може призвести, наприклад, до непотрібного виключення певних продуктів з раціону.
Протиалергічний препарат Еріус допоможе вам боротися з симптомами алергії. Перед вживанням обов’язково проконсультуйтеся з лікарем.
Література
1. Ніколаєва, О. В., Шевченко, О. М., Павлова, О. О., Єщенко, В. Ю., Шутова, Н. А., Литвиненко, О. Ю., … & Морозов, О. В. (2016). Алергія.
2. Огнєва, Л. Г., & Куряча, О. П. (2019). Сучасні аспекти алерген-специфічної імунної терапії (Doctoral dissertation).
3. Зайков, С. В. (2011). Сучасні можливостідіагностики алергічних захворювань. Новости медицины и фармации, (2), 56-61.
