Втекти від господарів може будь-який собака – породистий і двортер'єр, старий і молодий, бездоганно видресований і погано вихований. Причини втечі можуть бути різними, тому немає жодних гарантій, що ви не зіткнетеся з такою проблемою. Втрачена тварина відчуває стрес, а її господарі – справжній жах, адже домашньому псові складно уникнути небезпек, які чекають його на вулиці. Не варто сподіватися на те, що нюх собаки дозволить їй самостійно знайти дорогу додому, особливо якщо ви живете у великому місті, де повітря наповнене всілякими запахами. Якщо собака зник, потрібно негайно приступати до її пошуку. Чим швидше ви почнете розшукувати вихованця, тим більше шансів, що він не опиниться в лавах бездомних тварин. Знаючи заздалегідь, як знайти собаку, якщо вона втекла, можна завбачливо скласти чіткий план, який допоможе оперативно вжити ефективних заходів.
Чому собака може втекти
Кінологи вважають, що основні причини втечі домашнього вихованця – страх і цікавість. Крім того, мотивацією можуть послужити нудьга і бажання «ближче познайомитися» із родичем протилежної статі у певний період.
Собаки найчастіше тікають і губляться в теплу пору року, коли господарі вивозять їх на дачу або вирушають разом із ними на природу. У цих умовах собакам надається більша свобода, ніж у місті. На жаль, часом тварини користуються нею на шкоду собі та своїм власникам.
Причинами, що викликають у собак страх і спонукають втекти, щоб сховатися, можуть бути гучні звуки. Наприклад, автомобільні гудки, гуркіт грому, вибухи піротехніки. Для псів, які втекли, злякавшись салютів, фахівці навіть запровадили оригінальне визначення – травневі собаки. Вихованець також може відчувати страх і розгубленість, опинившись у натовпі людей, на багатолюдному вокзалі або жвавій автотрасі.
Деякі собаки дуже цікаві. Їх може зацікавити перехожий з пакетом, звідки виходять привабливі запахи, кішка або пес, що пробігає повз, а тим більше, компанія родичів. Власне, цікавий від природи собака, не обмежений у пересуванні нашийником з повідцем, здатний ув'язатися за будь-яким об'єктом, що рухається.
Пси, що нудьгують у дворах заміських будинків, особливо якщо йдеться про енергійних тварин, часом виявляються винахідливими в пошуках шляхів втечі з рідних стін. До того ж тікати вони можуть регулярно. Залежно від габаритів і особливостей породи, собаки перестрибують через паркан або перебираються через нього, забираючись спочатку на невисокі об'єкти, що стоять поруч. Нерідко тварини самостійно відчиняють двері або протискуються в щілину, якщо стулки нещільно зачинені. Мисливські пси, що відрізняються любов'ю до копання, можуть оперативно викопати підкоп під парканом. Представники цієї групи порід, до речі, нерідко губляться на полюванні, якщо вони ще малодосвідчені або недостатньо навчені.
Як знайти собаку, що втік.
Перше, що потрібно зробити, виявивши, що собака втік, – постаратися взяти ситуацію під контроль, відкинувши емоції, і в жодному разі не піддаватися паніці. Найголовніше – приступити до пошуків домашнього вихованця якнайшвидше, поки він не встиг далеко піти. Найкраще робити дії відразу у двох напрямках – обході прилеглої території та інформуванні про зникнення тварини якомога більшої кількості людей.
Зателефонуйте рідним та близьким, попросіть їх допомогти з безпосереднім пошуком у мікрорайоні, де ви проживаєте, або у розповсюдженні інформації про зникнення. Щоб особисто ви не витрачали дорогоцінний час, нехай вони створять листівки з текстом про зникнення собаки, її фотографією, контактним телефонним номером, а потім надрукують їх наскільки можливо великим тиражем.
Разом із помічниками (бажано з тими, кого собака визнає), обійдіть район, охопивши якнайбільшу територію. При цьому хтось повинен залишитися чергувати в тому місці, де собака покинув господаря: буває, тварина повертається саме туди.
Помічникам слід розділитись. Нехай кожен якнайголосніше кличе собаку на ім'я, показує перехожим її фотографії на листівці або екрані мобільного телефону. Важливо ретельно дослідити кожен метр, адже наляканий собака може ховатися будь-де: під машиною, у кущах, у відкритому підвалі – на цей випадок знадобиться ліхтарик. У своїх пошуках спробуйте змоделювати ситуацію, адже вам має бути відомо, в яких місцях зазвичай ховається ваш собака, коли відчуває страх.
Розклеюйте оголошення про зникнення собаки у людних місцях. Це можуть бути зупинки транспорту, під'їзди будинків, стволи дерев, дошки оголошень біля магазинів, шкіл, лікарень, пошти.
Розкажіть про свою ситуацію людям, які працюють у локації пошуку – продавцям, вантажникам, двірникам, охоронцям у закладах та магазинах, дільничному міліціонеру. Поцікавтеся у мам, що гуляють з візками, людей похилого віку, що сидять на лавках, чи не зустрічався їм ваш собака. Залишайте всім свої контакти, адже люди не завжди можуть відразу збагнути, бачили вони вашого пса чи ні, а поміркувавши, можливо, і згадають. Допомога здатні надати діти – вони часто помічають те, на що не звертають уваги дорослі, і, як правило, діти чуйні та небайдужі до тварин.
Займіться пошуком усіх телефонів та адрес собачих притулків, служб, що займаються виловом тварин, ветеринарних клінік, куди хтось міг віддати вашого улюбленця, що заблукав. Зателефонуйте в ці установи або, що краще, вирушайте туди особисто. Якщо ви і не виявите там свого собаку, то зав'яжете контакти зі співробітниками, які передзвонять вам у разі появи там.
Якщо всі ваші зусилля виявилися марними, приступайте до віддаленого пошуку собаки, що втекла. Повідомте про зникнення у соціальних мережах, приділяючи першочергову увагу тематичним групам з пошуку тварин, чатам сусідніх районів чи будинків: можливо, хтось уже знайшов вашого втікача. Багато хто вважає, що репости в соцмережах, поряд з розклеюванням оголошень, видаються найефективнішими способами в пошуках собаки, що втекла.
Врахуйте, що розшукуючи свого вихованця, ви можете зіткнутися з шахрайством, особливо, якщо в оголошенні про зникнення висловите бажання винагородити людину, яка знайде вашого улюбленця. Щоб не стати жертвою пройдисвітів, не вказуйте на листівці абсолютно всі особливі прикмети пса. Згодом, поставивши уточнююче питання щодо втрачених нюансів, ви з легкістю визначите, чи обманюють вас чи ні.
Запобіжні заходи
До будь-якої неприємності краще підготуватися заздалегідь, у тому числі – до зникнення домашнього улюбленця. Хороші шанси швидко знайти собаку, що втік, мають господарі, які його чіпірували. Про цю сучасну методику ідентифікації тварин сьогодні відомо багатьом людям. Виявивши собаку, що загубилася, вони відразу відводять її до ветеринарної клініки. Там чіп сканують і, виявивши контактні дані власників, повідомляють їм радісну звістку. Чіп виступає ефективною заміною таврам на шкірі тварин, які з часом стираються, биркам та ярликам на нашийниках, що мають властивість губитися.
Бажано мати вже підготовлений зразок оголошення про зникнення собаки, щоб у разі такого розвитку подій залишилося лише його роздрукувати. Це допоможе швидше приступити до пошуків, адже з кожною годиною можливість знайти пса знижується. На листівці має бути фотографія домашнього улюбленця, ваші контактні дані, напис великими літерами «ПРОПАЛ СОБАКА». Оголошення краще вкласти целофанові файли, щоб захистити їх від опадів.
Забудьте про самовигул. «Мій ніколи не втече» – дуже наївне та безвідповідальне твердження. Якщо ви знаходитесь з собакою в незнайомому місці, повідець повинен бути обов'язковим атрибутом. Прямуючи з вихованцем у людну і галасливу локацію, використовуйте замість нашийника шлейку, адже з нашийника зляканий собака може вивернутися. Якщо ваш пес відрізняється потужною статурою, бажано використовувати і нашийник, і шлейку, тобто знадобляться два повідки або перестібка.
На приватній заміській території потрібно подбати про те, щоб огорожа була цілісною. Хитрі любителі копати підкопи не зможуть втекти, якщо під парканом простягнути дротяну сітку. І, звичайно, потрібно стежити, щоб хвіртка завжди була щільно закрита.
