Ентерит – запалення кишкової стінки, одним із основних симптомів якого є діарея. Так як у кішок досить часто спостерігається розлад стільця, багато власників не звертають уваги на цю «неприємність». У той самий час патологія продовжує активно розвиватися, провокує серйозні ускладнення до летального результату. Ентерит особливо небезпечний для кошенят через недостатньо розвинену імунну систему. Кожному власнику вусатого вихованця потрібно знати про ознаки хвороби та заходи профілактики, щоб запобігти її розвитку та вчасно розпочати лікування.
Що відбувається при ентерит
Для тонкого відділу кишечника характерні такі функції:
- вироблення травних ферментів та гормонів;
- всмоктування поживних речовин;
- знешкодження патогенних мікроорганізмів;
- просування харчових мас.
Запальний процес призводить до пошкодження внутрішніх шарів тонкої кишки та порушення її секреторної та рухової функції. Атрофія слизової оболонки провокує порушення перетравлення їжі, різке зниження імунітету. За відсутності своєчасного лікування патологія поширюється на м'язові верстви.
Причини та шляхи зараження
Ентерит у кішок може бути незаразним або заразним, залежно від причини. У першому випадку запалення тонкого кишечника обумовлено дисбактеріозом, отруєнням, різкою зміною корму, травмами слизової оболонки, наприклад, гострою кісткою.
Заразною патологією є, якщо її розвитку сприяли віруси, бактерії. До речі, віруси, що викликають ентерит, дуже стійкі до факторів довкілля. В організмі кішки вони здатні до року перебувати в неактивному стані, чекаючи сприятливих умов.
У більшості випадків контагіозний ентерит передається через їжу, під час контакту здорової та хворої тварини, через загальні предмети побуту (миску, підстилку, іграшки).
Класифікація хвороби
За характером перебігу ентерит у кішок буває гострий та хронічний.
За тяжкістю процесу та ступенем пошкодження кишкової стінки виділяють кілька видів ентериту:
- катаральний – супроводжується продукуванням слизової оболонкою запальної рідини (ексудату);
- фібринозний – заміщення клітин стінки кишечника рубцевою тканиною;
- геморагічний – протікає з крововиливами, виділенням крові у просвіт кишки;
- виразковий ― формування глибоких вогнищ ушкодження, виразок;
- некротичний – відмирання тканин кишківника.
Залежно від збудника розрізняють такі види захворювання:
- вірусний – зустрічається частіше за інших; тяжкість течії визначається вірусом;
- парвовірусний – викликає панлейкопенію (котяча чумка), передається через повітря, характеризується тяжкою переносимістю та високим ризиком летального результату;
- ротавірусний ― передається через кал, воду, що призводить до значного руйнування слизової оболонки стінки тонкої кишки;
- коронавірусний – шлях передачі контактний і фекально-оральний. У більшості випадків переноситься самостійно, але при низькому імунітеті (у ослаблених котів, літніх особин та кошенят) може призводити до серйозних ускладнень, часто є причиною інфекційного перитоніту;
- бактеріальний – викликаний сальмонелами, паличками Коха та іншими патогенними мікроорганізмами. Цей вид ентериту заразний для людини та тварин, тому потребує ретельної гігієни рук;
- неінфекційний – пов'язаний з неправильним харчуванням кішки, наприклад, у разі годування зниклими продуктами, кормом низької якості, кістками.
Коронавірусний, парвовірусний та ротавірусний ентерит кішок не передається людині та іншим тваринам. Однак кішка може заразитися цими інфекціями від собак.
Як проявляється ентерит у котів
Головний симптом ентериту – діарея. Так як тонкий кишечник не здатний повною мірою здійснювати свої функції, у калових масах, крім інших включень, міститься велика кількість неперетравленої їжі. Інші ознаки патології залежать від причини та тяжкості запального процесу. Серед них можна відзначити:
- болючі, запалі очі;
- бурчання в животі, газоутворення, здуття;
- біль у животі – кішка уникає дотиків;
- відсутність апетиту;
- апатія, втрата інтересу до оточення;
- збліднення слизової порожнини рота;
- підвищення температури (іноді);
- тьмяна шерсть;
- втрата тургор шкіри.
При інфекційній природі хвороби у тварини може спостерігатися блювання, екскременти мають червоний відтінок. Парвовірус викликає значне підвищення температури та набряклість слизових оболонок. Коронавірусна інфекція провокує сильний біль у животі вихованця, а ротавірус протікає з лихоманкою та швидким зневодненням організму.
Симптоматика залежить від того, в який бік зсувається кислотність середовища. Якщо ентерит призводить до підвищення кислотності в кишечнику, запалення супроводжується сильним газоутворенням, бурчанням у животі та пінистим калом. У разі лужного ентериту на язику кішки можна побачити білу плівку. Вихованець стає млявим, відмовляється від їжі, з пащі виходить неприємний запах.
Діагностика
Оскільки основні симптоми ентеритів схожі між собою, а також з багатьма іншими захворюваннями (наприклад, отруєнням), самостійне лікування тварин виключено. Найменші ознаки патології мають стати приводом для звернення до фахівця.
На прийомі ветеринар проведе огляд та призначить обстеження. Будьте готові розповісти про проблему докладно: коли виникли перші симптоми, що передувало нездужання, які супутні прояви були відзначені і таке інше. Крім того, знадобиться інформація про особливості харчування кота, дату останньої протиглистової профілактики, зроблені щеплення.
Для встановлення діагнозу можуть знадобитися:
- загальні аналізи крові, сечі, калу – для визначення анемії, стану внутрішніх органів;
- біохімічний аналіз крові – для виявлення прихованих патологій;
- імуноферментний аналіз або полімеразна ланцюгова реакція – для визначення стадії захворювання, виду інфекції;
- рентген або УЗД кишечника – для визначення локалізації запального вогнища, ступеня тяжкості хвороби.
Якщо лікар підозрює інфекційну природу ентериту у кішки, можливе призначення серологічного дослідження крові, бакпосів. Зі слизової оболонки прямої кишки можуть взяти мазок.
Як лікувати ентерит у кішки
Коли встановлено діагноз, лікар призначає схему лікування. Ліки підбираються індивідуально, з результатів обстеження. Насамперед терапія спрямована на запобігання зневодненню — такі заходи проводять ще до встановлення діагнозу, особливо якщо стан кота важкий. Відновлення водно-сольової рівноваги здійснюється шляхом внутрішньовенного вливання розчинів.
Залежно від причини та ступеня запального процесу, залучення до нього внутрішніх органів ветеринар може призначити препарати наступних груп:
- антибактеріальні;
- спазмолітичні;
- знеболювальні;
- протизапальні;
- протидіарейні;
- антигістамінні.
Щоб прискорити виведення токсичних продуктів з організму кішки, показані адсорбенти та діуретичні препарати. При виявленні глистяних інвазій призначають протипаразитарні засоби. Якщо у тварини висока температура, лихоманка, лікар випише жарознижувальні ліки. Сильна блювота знімається протиблювотними засобами. Для стимуляції імунітету та боротьби з інфекцією показаний прийом імуномодуляторів та вітамінно-мінеральних комплексів.
Ентерит не вимагає поміщення кішки у стаціонар. Госпіталізація вихованця проводиться лише у дуже складних випадках. Те саме стосується оперативного лікування: хірургічне втручання проводять при виразках та великих некротичних ураженнях.
Лікування в домашніх умовах
При ентерит у кішки першорядне завдання – не допустити зневоднення. Випоювати вихованця потрібно, виходячи з розрахунку 50 мл на 1 кг маси тіла кота. Воду можна давати гумовою грушею або напувати зі шприца.
Зупинити кровотечу та діарею допоможуть трав'яні збори, що володіють в'яжучою та кровоспинною властивістю. Подібне лікування допустиме у легких випадках або коли немає жодної можливості звернутися до фахівця.
Особливо значення при запаленні кишківника має дієта. У перший тиждень хвороби зразкова схема годування виглядає так:
- 1 день. Лише вода.
- 2 день. Курячий бульйон, вода.
- 3 день. Рідка вівсянка або рис на бульйоні.
- 4 день. Теж саме.
- 5-й день. До бульйону можна додавати трохи фаршу.
- 6 день. Теж саме.
- 7 день. Можна дати нежирну відварену рибу, фарш.
Годування здійснюють, виходячи із самопочуття кішки. Якщо вона швидко видужує, немає блювоти і діареї, вводити тверду їжу можна і раніше. Важливо, щоб у перші дні їжа була рідка і мала обволікаючі властивості. До речі, рисовий відвар має виражений протидіарейний ефект.
При домашньому лікуванні ентериту важливо дотримуватись призначення та рекомендації ветеринара, не змінюючи дозування препаратів і не замінюючи один засіб іншим на свій розсуд. Якщо виникне така необхідність чи кішці стане гірше, потрібно зателефонувати спеціалісту.
Додаткове введення в раціон вітамінів та мінеральних речовин прискорить загоєння слизової оболонки. Вітамінно-мінеральні комплекси можна додавати в їжу або давати вихованцю окремо, наприклад, розчинивши в невеликій кількості води. Надалі, у міру одужання в корм у невеликій кількості додають дрібно подрібнені овочі та зелень (тільки за умови повного зникнення симптомів).
Прогноз
Одужання кішки при ентерит залежить від причини хвороби, своєчасності звернення до лікаря, віку тварини, стану імунної системи. Велике значення має правильно призначене лікування і те, наскільки повно було проведено.
Профілактичні заходи
Профілактика ентериту у котів проста. Достатньо звернути увагу на такі моменти:
- годування якісною їжею; якщо кіт на промислових кормах, потрібно віддавати перевагу перевіреним надійним виробникам;
- стежити за якістю питної води у вихованця, щоб вона була чистою та свіжою;
- не допускати спілкування з вуличними тваринами, якщо вихованець повністю домашній;
- робити кішці щеплення відповідно до графіка;
- регулярно проводити дегельмінтизацію кота;
- мити котячий лоток щомісяця хлорсодержащими засобами, проводити санітарну обробку підстилки;
- якщо в будинок принесли нову тварину, її потрібно потримати в ізоляції від інших приблизно два тижні.
Для підтримки здоров'я кішки рекомендується відвідувати клініку для профілактичного огляду не менше одного разу на рік.
