Епілепсія у собак – причини, симптоми, лікування нападів

В основі епілепсії у собак, як і у людей, лежить порушення механізму передачі нервових імпульсів. У корі головного мозку виникає осередок збудження нейронів, що призводить до тривалого скорочення м'язів та появи судом. Вчені поки що не з'ясували точно, як відбувається це явище; серед інших є припущення, що вона пов'язана з порушенням біохімічних реакцій речовин, які забезпечують нервовий сигнал. Оскільки захворювання на тлі відсутності терапії щоразу протікає важче, господар повинен знати, як попередити ускладнення, що робити під час нападу.

Види епілепсії у собак

Залежно від природи епілепсії виділяють її два види.

1. Ідіопатична (первинна, вроджена, генетична). Розвивається у собак із генетичною схильністю. Хворіти можуть тварини будь-яких порід, але найчастіше відзначають епілептичні напади у пуделя, золотистого ретрівера, такси. Хвороба зазвичай проявляється у віці до одного року, але може бути пізніше – залежить від стану собаки, умов життя та інших факторів. Ідіопатична епілепсія проявляється по-різному, з різною частотою та вираженістю симптомів. Характерно, що з часом напади стають частіше і важчими, що в результаті може призвести до загибелі собаки.
2. Структурна (вторинна). Цей вид епілепсії у собак розвивається на тлі захворювань, порушень в організмі, тобто під дією якихось негативних факторів. Захворюють, переважно, дорослі собаки, мають відхилення у здоров'я.

Причини епілепсії у собак

Якщо у випадку ідіопатичної епілепсії причиною є спадковість, то при вторинних факторах, які провокують патологію, багато. Захворювання може стати результатом:

• сильного отруєння;
• черепно-мозкової травми;
• недостатність печінки, нирок;
• порушення гормонального тла, обмінних процесів;
• новоутворень у головному мозку, гідроцефалії;
• серйозну інтоксикацію, наприклад, при гельмінтозах, після перенесених інфекцій (енцефаліт, чумка), при укусах отруйних комах, змій;
• раціону, бідного магнієм та калієм;
• низького рівня глюкози у крові;
• серцевих захворювань.

Як правило, на виникнення хвороби впливає відразу кілька факторів, наприклад, погане харчування, проблеми із серцем та стреси.

Особливості нападів

Напади епілепсії у собак відбуваються по-різному, тому іноді господар може не помітити проблему або пов'язати її з іншим захворюванням.

• Абсанс. Малий епілептичний напад або немоторний напад. Відбувається непомітно. Тварина завмирає кілька секунд, у своїй спазми м'язової тканини відсутні. Видати захворювання може погляд – нерухомий, безглуздий.
• Частковий епілептичний напад. Судомне скорочення деяких м'язів, наприклад, на спині.
• Загальний, чи генералізований. Протікає у два етапи. Спочатку протягом хвилини спазмуються м'язи на кінцівках собаки (у цей момент вона непритомна), вони стають ніби паралізовані. Потім відбувається скорочення м'язів різних груп – на морді, лапах тощо. Може відбуватися випорожнення кишечника чи сечового міхура.
• Поведінковий, чи парціальний, напад. У цьому випадку зміни стосуються поведінки тварини. Вихованець може скиглити, вити, ховатися, «скрипіти» зубами, прицмокувати. Можлива поява агресії, втрата орієнтації у просторі, рясне виділення слини (господар може запідозрити сказ).

Якщо спостерігаються різні форми, напад епілепсії називають змішаним, а при кількох наступних один за одним припадках протягом короткого проміжку часу – багаторазовим.

Симптоми епілепсії у собак

Як виявляється епілепсія у собак? Ступінь вираженості симптомів залежить від сили провокуючого фактора, тривалості хвороби, особливостей організму тварини тощо. Серед найбільш характерних можна відзначити:

• м'язові скорочення;
• відсутність свідомості;
• виділення сечі або калу в момент судом;
• слинотеча;
• зміни у поведінці (описані вище);
• тяжке дихання або його відсутність протягом кількох секунд;
• тимчасова сліпота після сильного нападу.

Зіниці вихованця можуть бути розширені, а очі закатані, напівзакриті або витріщені. При затяжному характері нападу (більше 30 хвилин) свідомість собаки може не відновитися, що є небезпечною для життя ознакою.

Діагностика хвороби

Епілептичні судоми, зміни в поведінці, втрата свідомості – ці та інші симптоми можуть бути свідченням іншого захворювання, тому, помітивши незвичайні явища у вихованця, потрібно одразу звернутися до ветеринарного лікаря.

Для діагностики епілепсії у собак фахівець призначить низку досліджень:

• аналіз крові – загальний та біохімічний;
• електроенцефалографію – визначає частоту електричних імпульсів у різних відділах мозку;
• рентгенографію голови – визначає травми черепа, мозку, гематоми, новоутворення;
• ЕКГ;
• КТ чи МРТ головного мозку – показує запальні вогнища, порушення кровообігу та інші патології.

Хазяїну слід докладно описати особливості нападів: час, тривалість, прояви, інтенсивність. Обов'язково слід повідомити лікаря про травми або інфекційні захворювання вихованця в минулому, розповісти про умови утримання, особливості характеру собаки. Велике значення мають дані про родовід тварини.

Лікування епілепсії

Генетично обумовлена епілепсія у собак лікуванню не піддається, але призначена ветеринаром терапія здатна полегшити та продовжити життя тварини. Вторинну форму вилікувати повністю теж не можна, проте трапляються випадки, коли усунення її причини призводить до повного припинення нападів.

Медикаментозна терапія

Лікувати собаку самостійно, навіть якщо у неї в родоводі були випадки епілепсії, не можна – деякі з ліків можуть бути небезпечними при інших патологіях. Препарати призначає лише лікар, виходячи із результатів обстеження. Часто призначені ліки не допомагають або зовсім не підходять у зв'язку з побічними ефектами, тоді фахівець виписує інший засіб. Потрібно бути готовим до того, що протиепілептична терапія стане не лише тривалим процесом підбору оптимального препарату, а й безстроковим – лікувати вихованця доведеться до кінця його життя.

Медикаментозна терапія при епілепсії у собак спрямована на зниження збудливості нейронів головного мозку, покращення кровотоку, зменшення частоти та тривалості нападів. Протисудомні препарати мають серйозні побічні ефекти, і якщо собака поводиться неприродно (спостерігаються пригнічення, апатія, сонливість, проблеми з ШКТ), потрібно сказати про це лікарю.

Важливо давати препарати у суворій відповідності з призначеним дозуванням та графіком прийому. Як правило, спочатку ліки дають у меншій дозі, а потім її збільшують до оптимальної. Під час лікування за вихованцем необхідно спостерігати. Вважається, що терапія проходить успішно, а ліки підібрані правильно, якщо напад епілепсії не виникає близько року.

Немедикаментозне лікування

Крім лікарських засобів, фахівець може призначити сеанси акупунктури. Науково доведено, що вплив на основні чутливі точки позитивно впливає на нервову систему собаки та знижує епілептичні прояви. Причому відзначають як лікувальний, а й профілактичний ефект. Акупунктура служить відмінним доповненням до медикаментозного лікування – покращення стану вихованця настає швидше.

Чи потрібна дієта

Зміни у раціоні – важлива частина терапії епілепсії. Особлива увага приділяється введенню в раціон продуктів, багатих на калій, магній, вітаміни групи В. Рекомендований раціон, що включає субпродукти, овочі, зелень. Якщо вихованець на промислових кормах, бажано перевести його на натуральне харчування або вибрати спеціальну лінійку для тварин з неврологічними захворюваннями.

Як ще полегшити стан у домашніх умовах

Якщо собака діагностувала епілепсію, їй потрібно забезпечити відповідні умови проживання. Обов'язково слід виключити стреси, оскільки нервова напруга особливо позначається на тяжкості нападу. Не можна ображати, зайве лаяти тварину, навпаки, треба виявляти максимум уваги та кохання. Те саме стосується фізичного навантаження: вихованець повинен дихати свіжим повітрям, грати з іншими тваринами, але краще виводити його часто і ненадовго.

Якщо ви не маєте можливості постійно перебувати поряд із собакою, обов'язково вживіть заходів щодо обмеження її пересування. Під час нападу вихованець може завдати собі травм, тому заздалегідь приберіть з його оточення небезпечні предмети. У крайньому випадку можна зробити огорожу.

Що робити під час нападу епілепсії у собаки

Епілептичний напад – це велике фізичне навантаження на організм тварини. У домашніх умовах під час нападу не треба намагатися перенести собаку на «зручне» місце, достатньо підкласти їй під голову руку, згорнутий рушник або плоску подушку так, щоб голова була трохи вищою за тулуб.

Якщо поряд знаходяться небезпечні предмети, наприклад, кути меблів, потрібно відсунути вихованця (або предмет) на безпечну відстань. При цьому обов'язково зберігати спокій: не шуміти, не панікувати, розмовляти тихо, звертаючись до собаки на прізвисько. У деяких випадках цього буває достатньо, щоб зупинити розвиток припадку.

Важливо, щоб тварина лежала на боці, а дихальні шляхи були вільні. У такому положенні і при піднятій голові ймовірність захлинутися блювотними масами або слиною мінімальна. До речі, заходження мови з подальшим удушенням у цьому випадку не відбувається, тому намагатися розтиснути пащу не потрібно. Також не слід давати під час нападу ліки – через порушену ковтальну функцію препарат може потрапити в дихальні шляхи. Як варіант зробити ін'єкцію, поставити ректальну свічку.

Одночасно можна прикласти до кінцівок та пахвинної ділянки собаки змочену тканину. Це трохи знизить температуру тіла, яка під час нападу, як правило, підвищується. Якщо стан тварини важкий, напад триває більше 10 хвилин, потрібно відвезти вихованця до клініки або викликати ветеринара додому.

Після закінчення нападу епілепсії тварина може поводитися неадекватно: проявляти агресію, ховатися, не впізнавати господаря чи обстановку, натикатися на навколишні предмети. Собаку потрібно дати спокій, не укладати, не змушувати пити або їсти, не лаяти, не нав'язувати свою присутність. За наявності інших вихованців їх рекомендується ізолювати.

Обов'язково потрібно зафіксувати час, коли почався і закінчився напад. Також слід записувати дати виникнення нападів. Аналіз динаміки дозволить лікарю підібрати адекватне лікування чи внести корективи до вже існуючої схеми.

Собака з епілепсією небезпечний для людей чи ні

Тварина, яка страждає на епілепсію, не становить небезпеки для людини. Якщо є прояви агресії під час нападу, після закінчення агресивність теж проходить. В основному вона пов'язана з болем, який відчуває собака. Після епілептичного нападу вихованець знесилений.

Чи може вихованець померти від епілепсії

Летальний результат при епілепсії у собаки може настати через гостру нестачу кисню. Оскільки спазми зачіпають як м'язи кінцівок, а й органів дихання, надходження повітря різко знижується. Крім того, під час нападу вихованець втрачає орієнтацію у просторі: він може впасти з дивана, вдаритися об куток меблів, натрапити на щось гостре або перевернути на себе важкий предмет. У деяких випадках травма може призвести до загибелі тварини.

Ще один варіант, при якому собака може померти, – ослаблення імунної системи, фізичне та психічне виснаження. Це можливо за відсутності лікування. Згодом напади епілепсії стають більш частими, тяжкими, тривалими. Кожен новий напад забирає у вихованця чергову частину здоров'я. У результаті тварина не витримує та гине.

Прогноз захворювання

Скільки живуть собаки, які страждають на епілепсію? Однозначної відповіді немає. Все залежить від того, на якому етапі був поставлений діагноз, чим викликана хвороба, від стану організму, харчування, умов проживання, лікування та багатьох інших факторів. Іноді господарі, почувши діагноз, ухвалюють рішення про приспання. Інші, навпаки, намагаються підтримати вихованця всіма можливими способами: підбирають ліки, регулярно відвідують клініку, забезпечують правильне харчування та режим, оточують турботою та теплом. Такі собаки живуть довше, і до кінця життя залишаються вірними та вдячними друзями.