Пшоно: чим корисна золота крупа та як її застосовують у народній медицині

Яскраво-жовта пшоняна крупа знайома багатьом із дитинства, але далеко не всі знають, яку користь вона приносить організму. За невибагливою зовнішністю ховається справжня комора мікроелементів, які підтримують роботу серця, судин, нирок і нервової системи. Пшоно отримують із проса — однорічної зернової культури, поширеної в Україні та країнах СНД. Залежно від способу обробки зерна розрізняють кілька видів крупи.

Які види пшона бувають і чим вони відрізняються

Після збору врожаю просо переробляють на три основні різновиди крупи. Дранець — це цільне зерно, звільнене лише від квіткової плівки. Воно має гладеньку блискучу поверхню та насичений жовтий колір, добре розварюється, але засвоюється дещо гірше за інші види. Шліфоване пшоно — найпоширеніший варіант на полицях магазинів. Його зерна матові, шорсткі, під час варіння стають м’якими та легко засвоюються. Подрібнена крупа — дрібні частинки, які найчастіше використовують для годівлі свійських птахів, але й у харчуванні людини вона знаходить застосування завдяки швидкому приготуванню та ніжній консистенції.

Важливо пам’ятати, що пшоно швидко псується через високий вміст жирів у зародку зерна. Тому перед купівлею обов’язково перевіряйте термін придатності й звертайте увагу на колір: свіжа крупа має бути яскраво-жовтою, без сірого нальоту. Зберігати її рекомендують у сухому прохолодному місці, краще в скляній або керамічній ємності. Перед приготуванням пшоно варто перебрати, ретельно промити в кількох водах і замочити на 20–30 хвилин, щоб прибрати можливу гіркоту.

Хімічний склад пшона: чому ця крупа така корисна

Цінність пшона визначається його багатим складом. За кількістю корисних речовин воно не поступається гречці, а за деякими показниками навіть перевершує її. У крупі містяться вітаміни групи B (B1, B2, B6), PP, E, а також значна кількість калію, магнію, фосфору, заліза, цинку та кремнію. Саме такий набір робить пшоняну кашу ситним і водночас дієтичним продуктом.

Регулярне вживання пшона допомагає виводити з організму солі важких металів, токсини та шлаки. Це особливо актуально для мешканців промислових регіонів із забрудненим довкіллям. Крім того, крупа покращує роботу мозку завдяки фосфору та вітамінам групи B, тому її варто включати в раціон людям, чия діяльність пов’язана з розумовою працею.

Окремо варто відзначити здатність пшона перешкоджати всмоктуванню жирів. Саме тому його вважають дієтичним продуктом, який природним чином допомагає контролювати вагу — звісно, якщо готувати кашу без надміру цукру, масла чи жирних соусів. Пшоно також позитивно впливає на судини: воно не дає холестерину осідати на стінках, зменшує ризик утворення бляшок і сприяє нормалізації кровообігу. М’який сечогінний ефект допомагає виводити зайву рідину, що знімає набряки та полегшує роботу нирок.

Важливо, що пшоно належить до гіпоалергенних продуктів — воно вкрай рідко викликає негативні реакції, тому підходить навіть людям із харчовою непереносимістю багатьох інших круп.

Користь пшона для чоловіків і жінок

Вплив пшоняної каші на організм має свої особливості залежно від статі. Чоловікам вона допомагає підтримувати здоров’я серцево-судинної системи, що знижує ймовірність інсультів та інфарктів — станів, які у чоловіків трапляються частіше, ніж у жінок. Крім того, фізична робота й тривале перебування на ногах часто призводять до варикозного розширення вен. Пшоно сприяє очищенню судин і покращує венозний кровообіг, виступаючи профілактичним засобом. Водночас існує думка, що надмірне захоплення пшоном може підвищувати лібідо, тому чоловікам варто дотримуватися помірності.

Для жінок пшоно цінне насамперед як дієтичний продукт, що допомагає боротися із зайвою вагою. Воно м’яко очищає кишечник, завдяки чому організм краще засвоює корисні речовини, а це безпосередньо позначається на стані шкіри, волосся та нігтів. Багатий вітамінний комплекс підтримує жіночу красу та уповільнює процеси старіння.

Як лікувати нирки пшоном: перевірені рецепти та застереження

М’яка сечогінна дія пшона робить його цінним помічником при захворюваннях нирок. Воно стимулює виведення рідини, а разом із нею — бактерій, піску та дрібних каменів. Протизапальні властивості крупи допомагають зменшити больові відчуття й дискомфорт при циститі, пієлонефриті та інших запальних процесах сечовивідної системи.

Для приготування універсального настою, який застосовують при різних проблемах із нирками, візьміть одну склянку крупи. Ретельно промийте її, видаліть пошкоджені та потемнілі зерна, після чого пересипте в трилітрову скляну банку. Залийте окропом, закрийте кришкою й укутайте ковдрою або рушником. Через добу рідина стане каламутною — це і є ваш лікувальний засіб. Пийте його за 15–20 хвилин до їди в будь-якій кількості. Настій зберігає свої властивості до появи кислуватого запаху. Курс лікування становить два тижні, після чого потрібна перерва на два тижні. За потреби цикл можна повторити.

Однак варто пам’ятати: пшоно не замінює медикаментозного лікування, і перед застосуванням будь-яких народних засобів необхідно проконсультуватися з лікарем. Особливо обережними слід бути за наявності великих каменів у нирках — активне виведення рідини може спровокувати їхній рух і закупорку сечоводу.

Лікування циститу та хвороб сечового міхура пшоном

При циститі пшоно допомагає зняти запалення та зменшити частоту болісних позивів до сечовипускання. Ось простий рецепт відвару, який використовують у народній медицині.

Візьміть 2–3 столові ложки промитого пшона, залийте двома склянками води й доведіть до кипіння. Варіть на слабкому вогні близько п’яти хвилин, постійно помішуючи. Потім дайте відвару охолонути й процідіть через марлю або дрібне сито. Отриману рідину потрібно пити за схемою: у перший день — по одній столовій ложці щогодини, у наступні дні збільшуйте разову порцію на дві столові ложки. Загальний курс триває 7–10 днів, приймати засіб слід тричі на день перед їдою.

Цей метод добре поєднується з традиційною терапією, але не замінює її. Якщо симптоми циститу не зникають або посилюються, обов’язково зверніться до уролога.

Як використовувати пшоно при лишаї

Для зовнішнього лікування лишаю в народній медицині застосовують олію, отриману з пшона. Спосіб її добування простий, але потребує обережності.

Насипте 1–2 столові ложки крупи на чисту тарілку. Розігрійте на вогні звичайну столову ложку й притисніть її випуклою частиною до зерен. Від високої температури з пшона виділиться темна олія. Дайте ложці трохи охолонути, щоб не обпекти шкіру, і ще теплою рідиною змастіть уражену ділянку. Процедуру повторюють кілька разів на день до покращення стану. Олія має підсушувальну та протизапальну дію, що сприяє загоєнню висипань.

Перед застосуванням цього засобу бажано переконатися, що у вас немає алергії на компоненти пшона, і проконсультуватися з дерматологом, оскільки лишай може мати різну природу.

Пшоно при цукровому діабеті 2 типу: чи можна і як правильно

Пшоняна каша — дозволений продукт для діабетиків обох типів, оскільки вона не викликає різких стрибків цукру в крові та сприятливо впливає на судини. Однак важливо враховувати, що глікемічний індекс вареного пшона становить 71 — це досить високий показник, тому розмір порції має значення. Добова норма для людини з діабетом не повинна перевищувати 200 грамів готової каші (приблизно 5 столових ложок).

Готувати пшоно для діабетичного меню потрібно виключно на воді, без додавання цукру, меду, солодких сухофруктів чи вершкового масла. Будь-які добавки підвищують глікемічне навантаження страви. Ось два безпечні рецепти, які допоможуть урізноманітнити раціон.

Пшоняна каша з корицею

Візьміть одну склянку промитого пшона, залийте 2–2,5 склянками води й варіть на слабкому вогні близько 30 хвилин. За п’ять хвилин до готовності додайте дрібку солі та, за бажанням, трохи ваніліну або меленої кориці — ці спеції не впливають на рівень глюкози, але роблять смак каші виразнішим. Після вимкнення плити накрийте каструлю кришкою й дайте каші настоятися 10–15 хвилин.

Пшоняні котлети без борошна

Одну частину промитого пшона залийте трьома частинами води й відваріть до готовності (30–35 хвилин). Злийте зайву рідину, якщо вона залишилася. Окремо приготуйте піджарку з дрібно нарізаних цибулі та моркви, додайте до неї 1–2 подрібнені зубчики часнику. Змішайте піджарку з вареним пшоном, посоліть, приправте спеціями за смаком. Для пластичності можна додати 2–3 столові ложки арахісової олії. Сформуйте невеликі котлети й запікайте їх у духовці при високій температурі 20–25 хвилин до появи рум’яної скоринки. Знімайте з дека лише після повного охолодження.

Перед внесенням пшона в постійний раціон діабетика обов’язково проконсультуйтеся з ендокринологом, який скоригує порцію з урахуванням індивідуальних показників.

Лікування пшоном панкреатиту, гастриту, гіпертонії та простатиту

При захворюваннях шлунково-кишкового тракту пшоно використовують з обережністю, але воно може бути корисним за умови правильного приготування. При панкреатиті рекомендують добре розварену, майже рідку кашу на воді без солі й жиру. Вона має обволікальну дію, не подразнює запалену підшлункову залозу та легко засвоюється. Важливо дочекатися стійкої ремісії, перш ніж вводити пшоно в меню, і починати з маленьких порцій — 1–2 столових ложок на день.

При гастриті зі зниженою кислотністю пшоняна каша стимулює вироблення шлункового соку та покращує травлення. А ось при гіперацидному гастриті (з підвищеною кислотністю) її варто вживати з обережністю, оскільки грубі харчові волокна можуть посилити подразнення слизової оболонки. У будь-якому випадку каша має бути максимально розвареною та теплою.

Для гіпертоніків пшоно цінне своєю здатністю зміцнювати судини та виводити надлишок натрію, що сприяє м’якому зниженню артеріального тиску. Регулярне вживання несолоної пшоняної каші на сніданок може стати частиною комплексної профілактики гіпертонічної хвороби.

При простатиті народна медицина радить вживати відвар пшона, приготований за тим самим рецептом, що й для нирок (настій із запареної крупи). Сечогінний і протизапальний ефект допомагає зменшити набряк передміхурової залози та полегшити симптоми. Однак цей засіб є допоміжним і не замінює призначеного лікарем лікування.

Пшоно для схуднення та очищення організму

Завдяки здатності перешкоджати засвоєнню жирів і водночас надовго забезпечувати відчуття ситості, пшоно стало популярним компонентом дієтичного харчування. Каша з цієї крупи багата на клітковину, яка м’яко очищає кишечник, стимулює перистальтику та допомагає позбутися застійних явищ. Посилений потовиділювальний ефект також сприяє виведенню шлаків.

Для схуднення пшоно готують виключно на воді, без солі, цукру та олії. Її можна поєднувати з тушкованими або свіжими овочами, зеленню, нежирним білком (наприклад, курячою грудкою). Розвантажувальний день на пшоняній каші — один із поширених способів дати організму перепочинок: протягом дня з’їдають 150–200 грамів сухої крупи, звареної без добавок, і п’ють багато води. Проте захоплюватися монодієтами не варто — оптимально включати пшоно в збалансований раціон 2–3 рази на тиждень.

Чи можна пшоно при грудному вигодовуванні та вагітності

Пшоно дозволене під час вагітності, оскільки містить залізо, необхідне для профілактики анемії, та вітаміни групи B, важливі для розвитку нервової системи плода. Калій і магній допомагають боротися з набряками, які часто турбують майбутніх мам. Однак у третьому триместрі, коли навантаження на нирки зростає, від пшона краще тимчасово відмовитися або суттєво обмежити його кількість, щоб не спровокувати надмірне виведення рідини.

Під час грудного вигодовування пшоняну кашу можна вводити в меню, коли дитині виповниться 2–3 місяці. Починають із маленької порції (1–2 столові ложки) і спостерігають за реакцією немовляти: чи не з’явилися висипання, здуття живота чи зміни випорожнень. Пшоно рідко викликає алергію, але індивідуальна чутливість можлива. Якщо все гаразд, порцію поступово збільшують до звичайної.

У будь-якому разі перед зміною раціону вагітній або годуючій жінці варто порадитися з лікарем.

Як правильно вибрати та зберігати пшоно

Якість крупи безпосередньо впливає на її смак і користь. Обирайте пшоно в прозорому пакованні, щоб мати змогу оцінити колір і однорідність зерен. Хороша крупа — яскраво-жовта, без темних включень, пилу та сторонніх домішок. Тьмяний або сіруватий відтінок свідчить про тривале або неправильне зберігання.

Вдома пересипте пшоно в скляну банку з герметичною кришкою або в керамічний посуд і тримайте в темному прохолодному місці. Уникайте вологи — вона прискорює окислення жирів і появу гіркоти. Якщо крупа зберігається довго, перед приготуванням обов’язково спробуйте кілька сирих зерен: прогірклий смак означає, що продукт зіпсований і його краще викинути.

Пшоно — доступний і універсальний продукт, який може стати не лише ситним гарніром, а й частиною оздоровчого харчування. Головне — не покладатися на нього як на єдиний засіб лікування серйозних захворювань і завжди узгоджувати народні методи з рекомендаціями лікаря.