Маргаритки багаторічні: посадка, догляд, сорти та цікаві легенди

Коли навесні хочеться швидше побачити яскраві фарби в саду, на допомогу приходять маргаритки. Ці невисокі, але напрочуд життєрадісні квіти одними з перших розпускають свої суцвіття-кошики, перетворюючи звичайну клумбу на ошатний килим. Садівники цінують їх не лише за раннє цвітіння, а й за різноманіття форм і відтінків, а також за невибагливий характер. Щоб маргаритки щороку тішили око, варто розібратися в їхніх особливостях, правильно обрати сорт і забезпечити простий, але своєчасний догляд.

Як виглядають маргаритки та які сорти обрати

Маргаритки належать до родини Айстрових. Їхньою батьківщиною вважають Європу, Америку та Австралію. Майже всі сучасні садові форми походять від одного виду — маргаритки багаторічної (Bellis perennis). У перший рік рослина формує прикореневу розетку з листя, а на другий — викидає квітконоси заввишки 20–30 см, на кожному з яких розпускається суцвіття-кошик. На одному кущі може бути до 25–30 таких суцвіть.

Хоча в дикій природі маргаритка є багаторічником, у культурі її найчастіше вирощують як дворічну рослину. Причина проста: на третій рік сортові ознаки слабшають, суцвіття дрібнішають, і квітник втрачає декоративність. Тому посадки регулярно оновлюють.

Селекціонери вивели десятки сортів, які відрізняються розміром, формою та забарвленням суцвіть. Особливо популярні махрові серії. Ось кілька найвідоміших.

Серія «Роминетт» (Rominette)

Рання форма з великими густомахровими суцвіттями. Рослини цієї серії з’являються одними з перших у саду. Їх використовують для клумб, бордюрів, а також для створення щільного квіткового килима при груповій посадці. Добре ростуть у контейнерах. Забарвлення може бути одним із чотирьох кольорів; найбільшою популярністю користується «Кармінна троянда».

Серія «Хабанера» (Habanera)

Ще одна махрова серія зі стрілчастими кошиками діаметром близько 6 см. Особливо виділяється сорт «Уайт віз Ред» — білі пелюстки з червоними кінчиками. Такі маргаритки чудово поєднуються з папоротями, низькорослими хвойними, а також із ранніми тюльпанами, незабудками та деякими гіацинтами.

Серія «Тассо» (Tasso)

Відрізняється помпонними суцвіттями. Рослини компактні, зацвітають рано. У серії представлені червоні, рожеві та білі різновиди. Вони добре почуваються на відкритих сонячних місцях, хоча в сильну спеку прямі промені можуть їх пригнічувати. При правильній підготовці нормально зимують.

Сорт «Робелла» (Robella)

Відносно новий сорт із лососево-рожевими махровими кошиками, складеними зі згорнутих квіток. Висота рідко перевищує 15 см. Удостоєний вищої нагороди Міжнародної організації декоративного квітникарства. Ідеальний для вазонів, кам’янистих гірок і переднього плану міксбордера. Добре сусідить із тюльпанами, незабудками, нарцисами та віолами.

Крім названих, у квітникарів популярні сорт «Помпонетт» із квітами цибулинної форми, «Етна» з помаранчевою серединою та темно-пурпуровими пелюстками, а також «Шнеебель», на одному кущі якого формується до 20 великих помпонних квіток. Серед ранніх сортів виділяють «Троянда Гигантеа», серед пізніх — «Бетховен». Для контейнерного вирощування або кімнатної вигонки часто обирають «Дрезден Чину» та «Зе Перл».

Легенди та повір’я про маргаритки

Назва «маргаритка» походить від грецького слова «margarites», що означає «перлина». Одна з легенд розповідає, що маленька Діва Марія любила вечорами дивитися на зоряне небо і мріяла, щоб зірки стали квітами, з якими можна гратися. Зірки відбилися в краплинах роси, наче перлини, а на ранок на їхньому місці з’явилися ніжні білі квіти — маргаритки.

У слов’янських переказах ця квітка теж пов’язана з перлами. В оповіді про Садка розповідається, що коли він повернувся на берег, його дружина Любава від радості розсипала перлове намисто, і на місцях, куди впали перлини, виросли маргаритки.

Шекспір писав про маргаритку: «Її біле вбрання зображує наївність». Пліній Старший назвав квітку Bellis — «прекрасна», і це слово стало науковою назвою роду.

У Франції маргаритки традиційно дарують за тиждень до Великодня, ними прикрашають вікна й сади. В Англії ці квіти оспівані в піснях і легендах; дівчата ворожать на пелюстках «любить — не любить». У німецькій культурі через це маргаритку називають «міркою любові». Існує й повір’я: щоб швидше настала весна, хлопчик має наступити на 12 незабудок.

Середньовічні лицарі, отримавши згоду на шлюб, поміщали зображення маргаритки на свої щити. За однією з легенд, графиня Маргарита подарувала цю квітку графу Орландо перед Хрестовим походом; граф загинув, але друзі повернули квітку, забарвлену його кров’ю. Графиня посадила насіння на згадку про коханого.

Оскільки маргаритки розпускаються одними з перших, англійці називають їх «day’s eye» — «око дня», скорочено Daisy (Дезі). Є ще одна легенда: стара людина покохала юну дівчину, але та не хотіла виходити заміж і попросила землю сховати її. Земля перетворила дівчину на маргаритку, яка цвіте майже цілий рік.

На початку XX століття в Європі маргаритки допомагали збирати кошти на боротьбу з туберкульозом. У Швеції вперше почали продавати ці квіти, а виручені гроші передавали лікарням. Згодом до акції приєдналися інші країни; у Москві 1910 року вдалося зібрати 150 тисяч рублів, і газети писали, що москвичі «закидали смерть квітами». Щоправда, у 1739 році в Німеччині маргаритки несподівано оголосили отруйними й закликали знищувати, але рослини вижили й досі радують своєю красою.

Посадка маргариток: коли і як сіяти

Вирощування розсади

Оскільки в садівництві маргаритки найчастіше використовують як дворічники, посіяні просто в ґрунт рослини зацвітуть лише наступного року. Щоб побачити цвітіння вже в рік посіву, застосовують розсадний метод.

Насіння висівають у ящики або горщики наприкінці січня — на початку березня. Чим раніше це зробити, тим краще, але сіянцям потрібне світло. У січні-лютому світловий день ще короткий, тому без штучного освітлення не обійтися. Коли вдень температура повітря піднімається до 15 градусів, розсаду починають виносити на балкон для поступового загартовування перед висадкою у відкритий ґрунт.

Посів у відкритий ґрунт

Маргаритки невибагливі до складу ґрунту, але погано ростуть на надто кислих або лужних землях. Найкраще їм підходить сонячна ділянка з якісним дренажем. У тіні дерев або кущів цвітіння буде менш рясним.

Ділянку попередньо очищають від сміття, камінців і корінців бур’янів. Для посіву можна використовувати звичайне або дражоване насіння. Дражоване насіння вкрите оболонкою з поживних речовин, яка захищає його від шкідників. Таке насіння потребує частішого поливу, щоб оболонка поступово розчинилася і паросток міг прорости.

Звичайне насіння висівають у березні, коли ґрунт прогріється до 15–20 °C. Насіння рівномірно розсипають по поверхні й злегка присипають піском або торфом. Садити в лунки небажано: глибока посадка уповільнює проростання, а іноді призводить до загибелі насіння. Посіви накривають плівкою, створюючи парниковий ефект, і через 2–3 дні плівку знімають. Ґрунт підтримують у вологому стані. Сходи з’являються приблизно через 1,5–2 тижні.

Пікірування сіянців

Коли на сіянцях з’являється перший справжній листочок, проводять пікірування. Вибирають найміцніші рослини й розсаджують їх на відстані 5 см одна від одної. Якщо маргаритки вирощують одразу у відкритому ґрунті, формують ряди з відстанню близько 10 см між рослинами.

Догляд за маргаритками у відкритому ґрунті

Маргаритки не потребують складного догляду, але на кілька моментів варто звернути увагу.

Полив

Ці квіти краще переносять надлишок вологи, ніж її нестачу. Під кожен кущ рекомендується виливати близько 0,5 л води. Якщо ґрунт пересихає, особливо в період цвітіння, суцвіття дрібнішають. Поливати краще вранці або ввечері, уникаючи потрапляння води на квіти.

Розпушування та мульчування

Щоб коріння отримувало достатньо повітря, ґрунт навколо кущів періодично розпушують. Мульчування торфом або перегноєм допомагає зберегти вологу й зменшити ріст бур’янів.

Підживлення

Для рясного цвітіння маргаритки підживлюють двічі-тричі за сезон. Провесною вносять азотні добрива для нарощування зеленої маси, а під час бутонізації та цвітіння — фосфорно-калійні. Можна використовувати комплексні квіткові добрива, дотримуючись інструкції.

Обрізання відцвілих суцвіть

Регулярне видалення зів’ялих кошиків не лише зберігає охайний вигляд клумби, а й стимулює утворення нових бутонів. Якщо плануєте зібрати насіння, кілька суцвіть можна залишити до повного визрівання.

Підготовка до зими

Більшість сортів добре зимують під снігом, але в регіонах із малосніжними зимами або сильними морозами посадки бажано вкрити лапником, сухим листям або нетканим матеріалом. Особливо це стосується молодих рослин і махрових сортів.

Пересадка та розмноження поділом куща

З віком кущі маргариток розростаються, цвітіння слабшає, тому раз на 1–2 роки їх рекомендується ділити. Поділ куща — найпростіший спосіб розмноження, який до того ж омолоджує рослину.

Процедуру проводять навесні або на початку осені. Кущ акуратно викопують, розрізають або розділяють руками на кілька частин так, щоб кожна мала здорове коріння й листову розетку. Старі, одерев’янілі частини викидають. Отримані ділянки висаджують на підготовлене місце з такою ж глибиною, як росла материнська рослина, добре поливають і перші дні притіняють.

Пересадку дорослі рослини переносять легко навіть у квітучому стані, якщо зберегти земляну грудку й забезпечити рясний полив після пересадки.

Хвороби та шкідники

Маргаритки досить стійкі, але при несприятливих умовах можуть уражатися грибковими захворюваннями: борошнистою росою, сірою гниллю, іржею. Щоб запобігти проблемам, важливо уникати загущених посадок, надмірного поливу й застою води. При появі ознак хвороби уражені частини видаляють, а рослини обробляють фунгіцидами.

Зі шкідників найчастіше докучають попелиці, слимаки та павутинний кліщ. Від попелиці допомагають інсектициди або народні засоби (наприклад, настій часнику). Слимаків збирають вручну або використовують спеціальні пастки. Проти кліща застосовують акарициди.

Використання маргариток у дизайні саду

Завдяки невеликій висоті та здатності утворювати щільний покрив маргаритки широко застосовують у ландшафтному дизайні. Ними оформляють бордюри, передній план квітників, кам’янисті гірки. У контейнерах і вазонах вони прикрашають тераси та балкони. Добре поєднуються з іншими весняними квітами: тюльпанами, нарцисами, незабудками, віолами, а також із декоративно-листяними рослинами — папоротями, хостами, низькорослими хвойними. Різноманіття сортів дозволяє створювати як ніжні пастельні композиції, так і яскраві контрастні плями.

Маргаритки — це не просто милі квіти з дитячих листівок, а вдячний матеріал для садівника, який цінує ранню красу й мінімум клопоту. Вибравши відповідний сорт, правильно посіявши й забезпечивши базовий догляд, ви отримаєте квітник, що оживає одним із перших і залишається декоративним до глибокої осені.