Отит у собак – причини, симптоми, види, лікування

Отит – захворювання, що є запальним процесом у вусі. Виявити вушний отит у собаки на початковій стадії є певною складністю. Тварина не може повідомити господаря про больові або дискомфортні відчуття, а помітити патологію у звичайних умовах, без цілеспрямованого огляду вуха, неможливо. Власнику потрібно бути дуже уважним до вихованця, знати, якими симптомами проявляє себе захворювання, щоб забезпечити своєчасне лікування отиту та попередити розвиток ускладнень.

Чому розвивається отит у собак

Існує низка основних причин розвитку отиту у собак.

• Зниження імунітету. Низька активність імунної системи вихованця призводить до послаблення захисної функції шкіри. У результаті у вухах відбувається посилене розмноження численних мікроорганізмів та грибка, розвивається запалення.
• Наявність вовни у вушних раковинах. Занадто густий волосяний покрив у вухах собаки надає кілька негативних впливів: заважає виведенню із слухового проходу надлишків сірки, перекриває доступ повітря (відбувається його застій та перезволоження), дратує шкіру, що призводить до посиленої роботи вушних залоз.
• Новоутворення у вусі. Нарости у слуховому проході можуть порушувати вентиляцію, кровоточити, гноїтися, викликаючи активне зростання чисельності патогенних бактерій.
• Алергія. Алергічні реакції викликають отит посиленням виділення сірки, зниженням місцевого імунітету.
• Вушний кліщ. Пошкоджує шкіру слухового проходу, спричиняючи запальні явища.
• Розростання хрящових та шкірних складок. Ця особливість характерна для собак певних порід, наприклад, шарпеїв. Внаслідок надмірного збільшення розмірів складок у слуховому проході, у ньому порушується газообмін.
• Проникнення води. Застій рідини у вусі сприяє розмноженню патогенних мікроорганізмів.
• Попадання стороннього тіла. Якщо у вусі собаки застрягне сторонній предмет, припиниться доступ повітря, почнеться подразнення нервових закінчень, виділення сірки у надмірній кількості, зростання бактерій.
• Гормональний збій. Будь-які ендокринні порушення можуть спричинити надмірну секрецію сірки, зниження місцевих захисних сил.
• Неправильне харчування. Надмірна кількість простих цукрів (солодкого) в раціоні вихованця призводить до їх присутності в сірці, що виробляється. Виділяється у підвищеному обсязі, вона стає живильним середовищем для інфекції.
• Спадковість. Тварини, що мають висячі вуха (спанієлі), надмірно відкриту раковину (вівчарку) і схильні до алергії частіше за інших хворіють на отит.

Фото отиту у собак

Як виявляється отит у собак

Симптоми отиту у собаки можуть бути різноманітними, ступінь та форма їхньої виразності залежить від виду хвороби, імунітету, індивідуальних особливостей вихованця, занедбаності процесу. Власнику слід звернутися до клініки, якщо він помітить такі прояви:

• тварина трясе головою або часто чухає вуха;
• вихованець не дає доторкнутися до вух;
• з'явилися виділення із зовнішнього слухового проходу;
• собака поскулює, коли намагається почухати вуха;
• занадто багато сірки у проході;
• на початку слухового проходу випадає шерсть, з'являються виразки, почервоніння, ранки;
• лімфатичні вузли під щелепою тварини збільшені;
• гарячі вуха на дотик, при цьому спостерігається їх набряклість.

З розвитком патологічного процесу підвищується загальна температура тіла вихованця, він цурається їжі.

У деяких випадках переважання того чи іншого симптому може вказувати на причину отиту.

Причина Симптом Вовна Волосся, що росте вглиб Вушний кліщ На поверхні шкіри вушної раковини та слухового проходу є скоринки темного кольору. При їх видаленні можна розрізнити Бактерії, гриби Набряк шкіри, почервоніння, нагноєння, збільшення місцевої та загальної температури Вода Рідкі виділення з вух Алергія Поява алергічної реакції на інших ділянках тіла

Види отиту у собак

Вирізняють кілька класифікацій отиту вуха у собаки.

За походженням

• Первинний. Розвивається самостійно (переохолодження).
• Вторинний. Є наслідком будь-яких порушень, наприклад, гормональних.

По локалізації

• Зовнішній отит.
• Отит середнього вуха.
• Внутрішній отит. Найбільш небезпечний, оскільки запалюються барабанна перетинка, хрящова тканина. Виникає загроза сепсису та поширення процесу в головний мозок.

За характером виділень

• Гнійний.
• Ексудативний (виділяється багато сірки).

За течією

• Гострий. Для нього характерний сильний біль, різкий розвиток симптомів.
• Хронічний отит. Має змиту симптоматику. Характеризується тривалим перебігом з періодами загострення і ремісії, що чергуються.

За джерелом запалення

• Грибковий. Розмноження грибка відбувається дуже інтенсивно, тому захворювання швидко переходить на внутрішнє вухо. Симптоматика виражена яскраво, що приносить вихованцю занепокоєння та біль.
• Бактеріальний. Супроводжується підвищенням температури, утворенням скорин на поверхні слухового проходу.
• Маласезійний отит. Належить до грибкових видів отиту. Збудник – Malassezia. Є на поверхні шкіри вуха собаки, але проявляє себе лише при зниженні захисних сил організму. Часто супроводжується приєднанням бактеріальної інфекції.
• Алергічний. Виявляється у набряклості, свербіні, почервонінні тканин. Не реагує на протигрибкові та антибактеріальні препарати. Запідозрити алергію можна при виявленні таких симптомів на інших ділянках тіла.
• Веррукозний отит (бородавчастий). На поверхні шкіри вуха собаки утворюються численні бородавки, нарости, які поступово перекривають вушний прохід, призводячи до запалення.

Важливо: для діагностики виду отиту у собаки краще звернутися до фахівця. Тільки лабораторні аналізи можуть вказати на причину хвороби. Самостійний підбір лікарських засобів може спровокувати ускладнення, аж до глухоти або запалення мозкових оболонок та загибелі вихованця.

Як проводять діагностику

У ветеринарній клініці власнику потрібно буде не лише показати собаку фахівцю, а й відповісти на низку питань. Велике значення для встановлення діагнозу мають: раціон харчування (переважний продукт або корм), особливості вигулу, наявність або відсутність щеплень, хронічні захворювання. Потрібно згадати, коли з'явилися симптоми, який характер захворювання, поведінка тварини та інші нюанси.

Для діагностики ветеринарний лікар може призначити такі види обстежень:

• аналізи крові, виділень із слухового проходу;
• зішкріб з вуха;
• рентген (за підозри на сторонній предмет);
• томографія (з метою оцінки стану внутрішнього вуха, мозкових оболонок).

Лікування отиту у собак

Лікування отиту у собак комплексне. Консервативний підхід включає низку напрямків:

• усунення причини (по можливості);
• зняття набряклості, свербежу, болю;
• рятування від скоринок, виділень, зовнішня обробка;
• детоксикація організму вихованця;
• знищення патогенних мікробів у вусі та у всьому організмі;
• зміцнення імунної системи.

Якщо йдеться про заростання слухового проходу, пухлини, стороннє тіло, то можливе проведення оперативного втручання.

Зважаючи на різноманітність форм запалення вуха у собаки, терапія буде різнитися. Так, при хронічному отіті, крім антибактеріальних препаратів, що призначаються під час загострення, рекомендується використовувати краплі для профілактики росту грибків та бактерій. Грибковий отит потребує застосування протимікозних засобів, а бактеріальне запалення лікується антибіотиками. При діагностуванні алергічного отиту насамперед призначають строгу дієту та антигістамінні препарати.

Препарати для лікування отиту у собак

У терапії отиту собак успішно зарекомендували себе такі лікарські препарати.

Призначення препарату Назва ліків Гігієнічна обробка Отоклін, Отіфрі Антисептики Перекис водню, Хлоргексидин Загоюють Санатол, Левомеколь Усувають симптоми запалення (біль, свербіж) Отинум, Отіпакс оксицилін , Цефтріаксон, Мастієт форте Комбіновані Отоспектрин, Тресадерм, Оріцин Детоксикація організму Гідролізин, Сирепар Для підвищення імунітету Імунофан, Циклоферон

Ускладнення отиту у собак

Несвоєчасне звернення до ветеринарного лікаря або різкий та швидкий розвиток інфекції може призвести до небезпечних ускладнень, що особливо характерно для бактеріального отиту. Крім переходу захворювання на хронічну форму, у собаки можуть мати такі наслідки, як:

• погіршення слуху, глухота;
• запалення оболонок мозку;
• неврологічні порушення;
• психічні відхилення;
• набряк внутрішнього вуха;
• ураження очей гнійного характеру, косоокість.

Особливості лікування в домашніх умовах

Навіть якщо господар знає, чим лікувати той чи інший вид отиту у собаки, проводити терапію вух у домашніх умовах потрібно лише після виявлення збудника. Не слід відразу напихати вихованця антибіотиками або закопувати перші краплі, що попалися під руку. Таке лікування може призвести до погіршення стану тварини.

Яких ще правил потрібно дотримуватись при домашньому лікуванні тварини? По-перше, чищення вух має проводитися з використанням тампона, а не палички. Через її невеликі розміри провести гігієну вушної раковини та слухового проходу повною мірою неможливо.

Господар повинен мати навички чищення вух тварині, особливо якщо у породи звивистий вушний прохід, є численні складки і хрящові розростання. Велика ймовірність невмілими діями викликати болючі відчуття у собаки. Крім того, за наявності виростів і складок добре розглянути поверхню шкіри і провести гігієну не вийде.

Деякі власники вважають, що перекис водню потрібно закопувати у вухо тварині, щоб вона «розчинила» відкладення, які потім можна буде легко видалити. Насправді розчин призначений лише обробки раковини. Проникаючи у вухо і зв'язуючись з гноєм, пошкодженою поверхнею, сіркою, перекис спінюється, призводячи до специфічних звуків у вухах. Тварина може злякатися.

Все, що потрібно від господаря, – забезпечити собаці спокій, адекватне грамотне лікування, повноцінне харчування та увага.

Що можна зробити до візиту до ветеринару

Якщо не вдається відразу звернутися за допомогою до ветеринарного фахівця, можна провести кілька самостійних заходів, які полегшать стан собаки.

• Провести огляд раковини та зовнішнього слухового проходу. Робити це потрібно акуратно, щоб не заподіяти тварині біль.
• За наявності пошкоджень обробити їх тампоном, змоченим у перекисі водню.
• Всередину вуха можна закапати Отінум. Цей засіб не є небезпечним для здоров'я собаки. Воно допоможе усунути болючі відчуття, свербіж, розм'якшить відкладення. Інші краплі або вушну мазь до огляду лікаря та встановлення діагнозу краще не використовувати, щоб випадково не сприяти резистентності мікроорганізмів до подальшого лікування.
• При гарячковому стані вихованця можна дати йому жарознижуючий засіб, наприклад парацетамол.

Профілактика отиту у собак

Незначні обмеження та правила догляду за собакою допоможуть запобігти розвитку отиту.

• Чим краще імунітет, тим менш сприйнятливий собака до інфекцій та паразитів. Зміцнити захисні сили організму допоможуть повноцінний раціон та прогулянки.
• Регулярне чищення раковин вух 1-2 рази на 7-10 днів показано не тільки як гігієнічна процедура, а й профілактична (виявлення хвороби на ранній стадії).
• Слід уникати переохолодження тварини.
• Після водних процедур (вдома або у водоймі) надлишок води слід прибрати, промокуючи вухо тампоном, схиливши голову собаки набік.
• Небажано відпускати домашнього вихованця на вулицю на самоті. Тварина може отримати травму, а також познайомитися з іншими собаками, зараженими вушним кліщем, грибковою або іншою інфекцією.

Уважне ставлення до чотирилапого друга і, у разі виникнення отиту, своєчасний візит до ветеринарної клініки стануть запорукою здоров'я вух та всього організму собаки.