Лишай у собак – фото, ознаки, симптоми та лікування

Будь-яка цятка, виявлена на тілі вихованця, має стати причиною термінового звернення до ветеринарного лікаря, тому що лишай у собак може виникнути незалежно від віку та умов утримання. Найчастіше хвороба проявляється восени та взимку. Фахівці пов'язують сезонність патології з дефіцитом ультрафіолету та нестачею вітамінів. Але є й інші причини розвитку лишаю. Про них, а також про особливості лікування та профілактики захворювання – далі у статті.

Як собака може заразитися позбавляємо

Лишай у собак має грибкову та вірусну природу. «Підхопити» захворювання чотирилапий друг може кількома шляхами:

• за допомогою прямого контакту з хворою твариною;
• через предмети побуту (миска, повідець, нашийник, гребінець та інші), що належать зараженому собаці;
• через ґрунт, траву і так далі.

Імовірність розвитку лишаю значно підвищується, якщо у тварини знижений імунітет. Такий стан може бути обумовлений вагітністю собаки або лактацією, нещодавно перенесеним інфекційним захворюванням, мізерним раціоном. Захисні сили знижені і у випадку, якщо вихованець тривалий час приймав кортикостероїдні засоби, а також за наявності злоякісної пухлини.

Безпритульні тварини, і ті, що мешкають у поганих умовах, становлять особливу групу ризику. Вогкість, відсутність гігієни, велика щільність (наприклад, у притулках) та інші фактори провокують стрімке поширення грибка.

На замітку: особливої уваги з боку власників вимагають собаки з довгою та густою вовною. Через особливості волосяного покриву їхня шкіра погано провітрюється, що робить таких вихованців найбільш уразливими перед інфекцією.

Симптоми на початку захворювання

На які симптоми позбавляючи собак треба звернути увагу в першу чергу? Прихований період хвороби в середньому триває близько 10-14 днів, залежно від виду лишаю. Тільки після цього стають помітними ознаки хвороби.

На початковій стадії позбавляючи господар помітить такі прояви:

• тварина чухає те саме місце;
• в області сверблячки помітно поверхневе ураження шкіри у вигляді зміни кольору, поламаних волосин, тріщин, лущення та інших;
• поступово пляма збільшується, з'являються нові осередки;
• собака стає млявою.

Найчастіше ураження шкіри з'являються на лапах вихованця, внизу живота, на морді.

Вживати заходів потрібно швидко, оскільки захворювання поширюється із великою швидкістю. Крім того, знижений імунітет та пошкоджена поверхня шкіри сприяють приєднанню бактеріальної інфекції та розвитку інших захворювань.

Фото лишаючи у собак

Види позбавляючи собак

У собак діагностують кілька видів лишаю, кожен з яких має свою природу, симптоматику та підходи до лікування. Саме тому ветеринарні лікарі наполягають на тому, щоб при виявленні у вихованця підозрілих плям на шкірі господарі одразу зверталися до клініки. У той же час, кожен власник повинен знати, як виглядає той чи інший вид захворювання. Це дозволить швидко вжити заходів профілактики для домочадців (деякі грибки можуть передаватися людині) та тварини (зупинити подальше поширення).

Рожевий лишай

Рожевий лишай є алергічною реакцією на інфекцію, ймовірно, вірусної природи. Більшість фахівців пов'язує розвиток цього виду захворювання у домашнього собаки з генетичною схильністю. Ураження шкіри, як правило, відбувається на тлі вірусних хвороб травного тракту, органів дихальної системи після щеплень.

Рожевий лишай характеризується хронічним перебігом, тому повністю вилікувати тварину не вдасться. Хвороба виникає щоразу, коли у вихованця знижується активність імунної системи: при стресах, неповноцінному раціоні, частих хворобах. При цьому собака не є джерелом небезпеки для інших тварин та людини. Однак за наявності у них такої ж схильності та низького імунітету ймовірність зараження – хай навіть мізерна – існує.

Як розпізнати рожевий лишай у домашнього собаки? Даний вид характеризується наступною клінічною картиною:

• плями не перевищують 2 см;
• місця ураження мають рожевий відтінок із жовтуватою серединою;
• основна маса висипів локалізована в паху, на морді;
• поступово відбувається руйнування вогнищ із формуванням жовтих ділянок із лущенням епідермісу.

Увага: рожевий лишай може ускладнитися проникненням у шкіру грибків, бактерій, вірусів, тому зволікати з лікуванням не можна.

Мокнутий лишай

Мокнутий лишай – це імунна відповідь організму собаки на алерген; екзема, основу якої відсутня інфекційна природа. Алергеном може бути будь-яка речовина (ліки, їжа тощо), розлади гормонального фону. Захворювання має хронічний характер і проявляється наступною клінічною картиною:

• на поверхні шкіри виникають припухлості, гарячі на дотик, сверблячі та болючі;
• поступово з їхньої місці утворюються бульбашки;
• в осередку поразки відбувається облисіння;
• виділення з бульбашок поступово стають гнійними;
• найчастіша локалізація – щоки, куприк, шия.

У міру одужання шкіра покривається скоринкою, з-під якої проглядає здорова тканина.

Оскільки мокнутий лишай приносить собаці значні муки у вигляді сверблячки, вона починає сильно розчісувати шкіру. Це може спровокувати збільшення площі уражених ділянок та приєднання інфекції.

Стригучий лишай

На відміну від попередніх видів, стрижучий лишай (стрижений) – захворювання грибкової природи. Його розвиток зумовлений проникненням у шкіру грибів роду Microsporum чи Trichophyton, викликаючи, відповідно, мікроспороз чи трихофітію. Стригучий лишай – небезпечна та заразна хвороба, яку можна визначити за такими ознаками:

• невеликого розміру осередку ураження шкіри (близько 20 мм);
• колір плям – від рожевого до коричневого;
• явно проглядається їхній контур;
• локалізація – основа хвоста, кінцівки;
• сильний свербіж;
• облисіння уражених ділянок.

Для інфекції характерна швидка швидкість поширення. Якщо не вживати заходів, то за короткий термін грибок може призвести до загибелі собаки.

Висівкоподібний лишай

Цей вид захворювання викликається дріжджовим грибком роду Маласезія, який і в нормі живе на поверхні шкіри не лише собак, а й інших тварин та людей. За відсутності пошкоджень епідермісу, сильному імунітет мікроорганізм не виявляє агресії. В іншому випадку грибок посилено розмножується, виділяючи у великій кількості їдку кислоту, яка буквально «роз'їдає» епідерміс.

Інша назва лишаю – різнокольоровий. Це з різними відтінками вогнищ поразки: рожевий, бурий, коричневий. Ще одна ознака – облисіння уражених ділянок. Так як плями швидко збільшуються і зливаються, захворювання може в короткий термін поширитись по всьому тілу собаки.

Діагностика

Перед тим, як лікувати собаку від лишаю, потрібно провести діагностику виявленої патології та диференціювати її від інших захворювань шкіри. Грибковий лишай у собак можна сплутати з такими хворобами, як дерматоз, піодермія, себорейна екзема, мокнутий та рожевий лишай.

Для діагностики використовують такі методи:

• просвічування лампою Вуда;
• аналіз вовни (посів);
• біопсії шкіри.

Мікроскопічне дослідження дозволяє виявити наявність/відсутність спор та міцелію, посів дає можливість визначити рід грибка. Крім того, обов'язковими є лабораторні аналізи сечі та крові вихованця. Додатково лікар може призначити проведення алергічних тестів та проб.

Лікування лишаючи у собак

При діагностуванні лишаю у собак показано комплексне лікування. Воно спрямоване на вирішення кількох завдань:

• знищення патогенних мікроорганізмів – причини захворювання;
• запобігання поширенню вогнищ та приєднання вторинної інфекції;
• усунення сверблячки, больових відчуттів;
• нормалізація імунної системи вихованця.

Для цієї мети використовують зовнішні та внутрішні лікарські засоби у формі мазей, кремів, гелів, розчинів, таблеток. Якщо хвороба виявлена на початковому етапі, найчастіше застосовують зовнішні препарати. При системному ураженні організму показані таблетки та ін'єкції.

Зовнішні препарати при лишаї собак

У ветеринарній аптеці місцеві препарати, призначені для лікування лишаючи у собак, представлені у великому асортименті. Який засіб використовувати найкраще у конкретному випадку – скаже лікар після діагностики тварини. Самостійне лікування лишаю не рекомендується, оскільки загрожує посиленням захворювання та розвитком ускладнень.

Назва Форма Дія Примітка Лекадерм Мазь Противозудна, антибактеріальна, протизапальна Застосовують при невеликих ураженнях шкіри Санодерм Мазь Протигрибкова, протизапальна, антибактеріальна, антигістамінна Токсично, з обережністю при хворобах печінки у тварини. Тільки за показаннями лікаря Міконазол Мазь Протигрибковий, антибактеріальний Рідко дає побічні прояви Фунгін Спрей Протигрибковий, що прискорює загоєння, регенеративне Відновлює епідерміс, усуває подразнення. Нетоксичний Клотримазол Мазь Протигрибковий Не підходить для рожевого та мокнучого лишаю Імаверол Розчин Протигрибковий Проводять лише 4 процедури. Можна використовувати для обробки місця собаки. ЯМ БК Мазь Протигрибковий У складі містить дьоготь, скипидар, ланолін, оксид цинку та інші компоненти. Сприяє зростанню вовни. Цинкова мазь Мазь Антисептичне Захищає епідерміс, прискорює загоєння тканин Іхтіолова мазь Мазь Протигрибкове, антибактеріальне, протизапальне Відновлює цілісність шкіри Сірчано-дегтярна Мазь Протигрибкове, антисептичне, протипаразитар

Важливо: всі лікувальні процедури проводять у рукавичках!

Ліки для внутрішнього застосування

Залежно від стану собаки ветеринар може призначити додатково симптоматичну, підтримуючу та протигрибкову терапію у вигляді препаратів для внутрішнього прийому:

• якщо грибком уражена значна частина тіла тварини – антигрибкові засоби (Флуконазол, Нізорал);
• у разі приєднання вторинної інфекції – антибактеріальні препарати (Амфотерицин, Ністатин);
• для підтримки печінки – гепатопротекторні засоби (Гепатовет);
• для усунення симптомів алергії – антигістамінні препарати (Супрастин, Діазолін);
• з метою нормалізації імунної системи – імуностимулятори та імуномодулятори (Глікопін, Імунофан);
• для профілактики порушень із боку травного тракту – пробіотики (Олін, Лактобіфадол);
• вітаміни (аміновіт).

Лікування народними засобами

Лікування в домашніх умовах може супроводжуватись використанням народних засобів. При цьому слід пам'ятати, що одними народними рецептами грибок у тварини не вилікувати. Такі види позбавляючи, як стригучий або мокнучий, можуть лише поширитися на велику площу та посилити стан собаки, тому народні засоби допускається застосовувати як додаткові симптоматичні.

Найчастіше методи домашнього лікування лишаю у тварин представлені зовнішньою обробкою уражених ділянок будь-яким складом. Це можуть бути: яблучний оцет, дьоготь, пропущений через часнику часник (його можна змішувати з медом, маслом камфори, винним оцтом, маслом чайного дерева). На інфекційні осередки наносять навіть моторне масло. Як правило, обробка плям проводиться кілька разів на день.

Увага: перед застосуванням будь-якого народного рецепту слід обов'язково порадитись із лікарем!

Що можна зробити, щоб прискорити одужання

Як вилікувати собаку від лишаю, не допускаючи розвитку ускладнень? Основною умовою є дотримання рекомендацій ветеринарного лікаря. Давати тварині препарати потрібно у суворій відповідності до призначеного курсу та дозування, не пропускаючи прийоми. Не допускається самовільної заміни ліків іншим, а також припинення терапії раніше терміну. Власник собаки має бути готовим до того, що в деяких випадках лікування може зайняти місяць і більше.

Прискорити одужання чотирилапого друга, запобігти поширенню інфекції допоможе обробка спеціальними шампунями, до складу яких входять протигрибкові компоненти. Такі засоби догляду за вовною обережно діють на поверхню шкіри, але використовувати їх тривалий час не рекомендується. Щоб уникнути надмірної сухості епідермісу, слід діяти за інструкцією.

Як запобігти злизуванню мазі та расчеси у собаки

Вогнища лишаю викликають сильний свербіж у вихованця. Коли він чухає уражену ділянку, відбувається поширення інфекції на сусідні здорові тканини, що суттєво віддаляє одужання. Те саме відбувається, якщо тварина злизує нанесену мазь.

Якщо осередки поодинокі, можна заклеїти їх пластиром або забинтувати, попередньо наклавши на уражену ділянку марлевий тампон з маззю. Попередити розчісування великих областей можна за допомогою спеціального коміра. У разі, коли собака чинить опір такому пристосуванню і знімає його, слід надіти на нього комбінезон.

Чи можна використовувати йод для лікування лишаю

Застосування йоду на лікування лишаю в собак залежить від виявленого збудника. Так, при стригучому різновиді хвороби цей препарат має найбільш ефективну дію. Використовувати розчин йоду при рожевому лишаї не рекомендується. В інших випадках засіб не призводить до якогось вираженого результату. Слід зазначити, деякі ветеринарні лікарі категорично проти застосування йоду від лишаю. Судячи з відгуків, не варто намагатися самостійно виліковувати незвичайну «пляму», використовуючи йод як панацею, – це може призвести до плачевних наслідків для собаки.

Харчування собак при лікуванні лишаю

Лікування лишаю у собак повинно обов'язково супроводжуватися зміною раціону. Особливо це стосується рожевого та мокнучого видів захворювання, які мають алергічну природу. Спеціальна дієта покликана максимально знизити токсичність та алергенність деяких продуктів та речовин. Виключення з раціону підлягають:

• картопля;
• шоколад;
• солодощі;
• копченості;
• спеції;
• будь-які продукти, що містять барвники, ароматизатори, консерванти та інші добавки.

При мокнучому лишаї потрібно на деякий час прибрати з меню вихованця м'ясо та м'ясні продукти.

Як правильно наносити мазь

Чим краще підготовлена уражена ділянка шкіри собаки при лишаї, тим більшого ефекту можна досягти від лікувальної мазі, тому алгоритм дій при обробці інфекційного вогнища має знати кожен власник.

• Заздалегідь готують такі предмети: медичні гумові рукавички, ножиці з тупим кінцем, металеву ємність та сірники, мильний розчин, антисептичний засіб (фурацилін, хлоргексидин, перекис водню), пінцет, марлеві серветки, лікувальну мазь.
• Перед тим, як приступати безпосередньо до процедури, одягають рукавички.
• Уражену ділянку шкіри обробляють антисептичним розчином.
• Якщо по периферії вогнища є волосяний покрив, шерсть акуратно зістригають з відривом приблизно 5 мм від ураженого епідермісу. Зстрижене волосся відразу спалює.
• За наявності корост їх просочують розчином мила до повного розм'якшення.
• Пінцетом струпи видаляють, а ділянку знову обробляють антисептиком.
• За допомогою серветки видаляють залишки вологи.
• Наносять мазь.

Після закінчення обробки всіх уражених ділянок зістрижену вовну та серветки слід спалити.

Чи може заразитися людина чи домашні тварини

Кожен господар собаки повинен знати, який вид лишаю передається людині та іншим тваринам. Щодо стригучого позбавляючи відповідь однозначна – це захворювання має високий рівень контагіозності і дуже заразно. При його діагностуванні тварину потрібно обов'язково ізолювати від інших вихованців та домочадців (особливо дітей).

Мокнутий лишай небезпеки для оточуючих не становить, оскільки є екземою алергічного походження. Звичайних гігієнічних заходів при догляді за вихованцем, що хворіє, цілком достатньо.

Можливість передачі інфекції при рожевому лишаї зараз перебуває під питанням. Думки експертів різних спеціалізацій суперечать один одному: одні вважають, що це захворювання заразне, інші стверджують протилежне. Загалом прийнято вважати, що якщо у людини сильний імунітет, то рожевий лишай для нього небезпечний. Якщо ж імунна система дає збій (через вік, хвороби та інші причини), то найкраще триматися від тварини подалі.

Висівкоподібний лишай теж не становить небезпеки для людини і тварин, тому що грибок є і на поверхні їхнього тіла. Існує теоретична ймовірність розвитку хвороби у домочадців за умови сильно зниженого імунітету, тому якщо в квартирі міститься собака, хвора на висівковий лишаєм, краще перестрахуватися та ізолювати її від дітей, старих чи ослаблених людей.

Чи існує щеплення від лишаю у собак

Попередити розвиток лишаючи у собаки можна, поставивши спеціальну вакцину. Хороші відгуки мають препарати Вакдерм та Ментавак. Це внутрішньом'язові ін'єкції, у складі яких містяться неактивні гриби, що викликають лишай. Вакцини можна ставити після обстеження чотирилапого друга, проведення дегельмінтизації, огляду ветеринаром. Вакцини можна застосовувати і у випадку, якщо тварина вже хворіє на позбавляємо. Самостійна постановка ін'єкцій не рекомендується, оскільки дозування та курс потребують індивідуального підходу.

Профілактика лишаючи у собак

Запобігти розвитку лишаючи у собак можна, дотримуючись ряду профілактичних заходів:

• захистити вихованця від контакту з незнайомими та бездомними тваринами;
• дотримуватись санітарно-гігієнічних норм, своєчасно мити собаку відповідними засобами (у тому числі профілактичними);
• правильно годувати вихованця, не допускаючи наявності у складі їжі можливих алергенів;
• стежити, щоб раціон тварини був повноцінним;
• своєчасно ставити щеплення;
• не обмежувати вихованця у прогулянках;
• уникати використання сторонніх мисок, нашийників та інших предметів ужитку;
• вчасно лікувати виявлені захворювання, не допускаючи сильного зниження імунітету.

З кожним роком мікроби піддаються мутації і стають все більш стійкими до лікарських засобів, що застосовуються, тому єдиної і на 100% ефективної схеми лікування лишаю у собак не розроблено. Крім того, кожна тварина по-своєму реагує на ліки та збудника хвороби, що також позначається на швидкості та результативності терапії.

Проте лишай у собак можна вилікувати. Для цього потрібно швидко відреагувати на симптоми, привезти вихованця в клініку, дотримуватися рекомендацій фахівця і надалі дотримуватись заходів профілактики.