Глисти у собак: причини, симптоми, діагностика та лікування

Гельмінтози вражають навіть найохайнішого і доглянутого собаку, тому боротьба з паразитами полягає не тільки в регулярному миття та огородженні її від вуличних знайомств, а й передбачає інші спрямовані дії та підвищену увагу з боку власника. Як можуть з'явитися глисти у собак, як їх розпізнати та вивести – про це далі у статті.

Шляхи зараження глистами

У переважній більшості випадків собака заражається глистами за допомогою ковтання їх яєць. Але існує й інший шлях зараження – трансмісивний, за допомогою укусів комах. Крім того, проникнення паразита можливе через пошкодження на шкірі тварини. Новонароджені цуценята легко заражаються від матері – носії глистової інвазії.

Яйця гельмінтів можуть потрапити в організм вихованця, якщо:

• господар не приділяє достатньої уваги санітарно-гігієнічній стороні життя чотирилапого друга;
• собаці не проводять профілактичну дегельмінтизацію;
• домашній улюбленець вживає в їжу сирі м'ясо та рибу;
• собака часто гуляє без супроводу (можливі сумнівні «знайомства», пиття з калюж, вживання різних залишків тощо);
• у квартирі проживають інші тварини, які мають глисти.

За інших сприятливих умов вихованець може заразитися навіть удома, обнюхавши взуття господаря, що прийшов з вулиці.

На замітку: від глистів не застрахований жоден собака, але до групи ризику входять тварини з ослабленим імунітетом, щенята, мисливські та дворові пси.

Чим небезпечні гельмінти для собак

За відсутності лікування глисти у собак згодом можуть призвести до тяжких наслідків, серед яких:

• ослаблення імунітету та відставання в зростанні та розвитку через недостатнє надходження поживних речовин в організм тварини;
• психічне виснаження собаки внаслідок постійного сверблячки, болю, дискомфорту;
• приєднання інфекції і натомість зниження захисних сил, розвиток численних захворювань;
• серйозна інтоксикація організму вихованця токсичними продуктами обміну паразитів, розвиток алергічних реакцій.

Гельмінти призводять до захворювань печінки, головного мозку, серця, легень та інших органів. Ігнорування симптомів глистів у собаки загрожує розвитком жовтяниці, серцевого нападу, епілепсією, непрохідністю кишечника, крововиливом у мозок, втратою зору та іншими наслідками, аж до летального результату.

Важливо: згідно зі статистикою, понад 60% свійських собак інвазовано гельмінтами. При цьому заражені вихованці виглядають клінічно здоровими, тому господарі не завжди підозрюють, що улюблена тварина хворіє.

Симптоми глистів у собак

На початку захворювання визначити наявність глистів у собаки досить складно. Ознаки гельмінтозу починають виявлятися, коли паразити розмножилися і завдали істотної шкоди організму. У цьому випадку власник може виявити в калі собаки як самих глистів, які вийшли з кишечника, так і їх яйця у вигляді крихітних зерен.

Однак побачити неозброєним оком хробаків чи їх яйця вдається не завжди. Запідозрити гельмінтоз у вихованця можливо за такими симптомами:

• собака втрачає у вазі при відмінному апетиті;
• шерсть стала тьмяною;
• тварина вилизує анус і/або треть заднім проходом об підлогу;
• вихованець важко дихає, з'явився кашель;
• здутий живіт (особливо у щенячому віці);
• утруднена дефекація, що чергується з діареєю;
• відсутність апетиту;
• блювання;
• висипання на шкірі.

Важливо: при виявленні подібних симптомів слід насамперед звернутися до ветеринарного лікаря. Такі самі ознаки можуть говорити про розвиток інших порушень, тому самостійно давати ліки від паразитів, виходячи лише з перелічених проявів, не можна.

Які види глистів бувають у собак

Якими симптомами проявиться гельмінтоз у вихованця – залежить від виду глистів. У таблиці нижче дано короткий опис паразитів, які найчастіше зустрічаються.

Як паразит Як потрапляє в організм Де паразитує Симптоми Аляріоз До 4 мм До 4 мм Прісна вода з водойми, жаби ШКТ Діарея, що чергується із запорами. Відмова від їжі, блювання. Утруднене дихання, кашель Описторхоз До 10 мм завдовжки До 10 мм завдовжки Сира риба, прісна вода Печінка, жовчовивідні жовчовив. протоки, підшлункова підж. заліза Жовтий колір слизових оболонок, біль у животі (вихованець не дає доторкнутися). Блювота, пронос, підвищення температури Дифілоботріоз Плоский, довгий (до 10 м), тіло розділене на членики Плоский, довгий (до 10 м), тіло розділене на членики Сира риба ШКТ Блювота, діарея, запор, здутий кишечник. Дипілідіоз Плоский, членистий, до метра і більше Плоский, членистий, до метра і більше Комахи, що живляться кров'ю, шляхом їх проковтування ШКТ Судоми, діарея, блювання, відмова від їжі Ехінококоз Плоский, 5-10 мм у довжину Плоский, у довжину Проковтування личинок з їжею (потіха, їжа із землі), водою, і навіть з повітрям ШКТ, печінка, мозку, легкі та інші органи Залежно від локалізації локал. глиста Анкілостомоз Близько 2 см завдовжки, круглі в поперечному розрізі, має величезний рот із зубами – гачками Близько 2 см завдовжки, круглі у поперечному розрізі, має величезний рот із зубами – гачками Через пошкоджений шкірний покрив, їжу ШКТ Кров у калі, діарея Токс , близько 15-20 см довжиною, жовтуватого відтінку, згорнуті в спіраль Круглі, близько 15-20 см довжиною, жовтуватого відтінку, згорнуті в спіраль Внутрішньоутробно, під час лактації, через їжу, воду ШКТ, печінка легені, серце травлення та дефекації, судоми, кашель, пневмонія Дірофіляріоз Білі, круглі на поперечному зрізі, до 15 см завдовжки Білі, круглі на поперечному зрізі, до 15 см завдовжки Укус комара Серце, кровоносні судини, підшкірні тканини Набряклість кінцівок, шуми в серці, гіпер , зниження маси тіла, занепад сил

Діагностика гельмінтозів

При підозрі на гельмінтоз слід звернутися до ветеринарної клініки для проведення діагностичних заходів. Діагностика глистів у собак полягає у лабораторному дослідженні крові та калу. Аналізи дають можливість як виявити факт наявності паразитів, а й визначити їх видову приналежність.

Багато власників вважають, що для діагностики гельмінтозу достатньо здати фекалії вихованця. Однак деякі глисти, які мешкають у серці або легенях, можна виявити лише в результаті дослідження крові тварини. Перевагу віддають імуно-ферментному аналізу (ІФА) або полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР). Ці методи вважаються найбільш інформативними.

При підозрі на легеневу або серцеву форму гельмінтозу лікар може призначити рентгенологічне обстеження або УЗД серця.

Увага: навіть якщо власник знає, як виглядає той чи інший паразит, виявивши глистів у фекаліях собаки, слід обов'язково здати кал для діагностики. Цілком можливо, що в організмі тварини будуть присутні й інші гельмінти.

Лікування глистів у собак

Лікування глистів у собак спрямоване на знищення паразитів та їх личинок, усунення симптоматики захворювання, підвищення імунітету тварини. Терапія залежить від виду гельмінта: у більшості випадків використовують медикаментозні засоби, але іноді доводиться вдаватися до оперативних втручань (ехінококоз, дирофіляріоз).

Медикаментозне лікування

Найбільш популярною формою ліків є таблетки від глистів, але є антигельмінтні препарати у вигляді суспензії та крапель для зовнішнього застосування. Останній варіант знищує не тільки глистів (переважно круглих черв'яків), а й комах – бліх і кліщів.

Краплі на шкіру Суспензія Вермокс Барс Празител Мільбемакс Стронгхолд Дірофен Фебтал Гельмінтал Дронтал Інспектор Каніквантел

Серед діючих речовин, що входять до складу антигельмінтних препаратів, перевага надається: празиквантелу, івермектину, моксидектину, імідаклоприду, селемектину.

Крім лікарських засобів, спрямованих безпосередньо на боротьбу з глистами, фахівець може призначити препарати, що перешкоджають закупорці кровоносних судин загиблими паразитами – антикоагулянти. Крім того, собаці показані вітамінні комплекси, імуностимулятори. Якщо потрібно, можливе призначення антибіотиків, жарознижувальних, детоксикаційних та інших ліків. Препарати та схема лікування чотирилапого друга підбираються в індивідуальному порядку.

Хірургічне лікування

У складних випадках для позбавлення глистів собаці потрібне хірургічне лікування. Операцію проводять під загальним наркозом, при цьому разом із глистами лікар видаляє ділянку ураженої м'якої тканини (при шкірній формі).

Попередньо потрібне проведення підготовчих заходів – діагностики тварини, іноді медикаментозної терапії. Після видалення черв'яків тварині призначають спеціальне лікування, спрямоване на підтримку організму та запобігання розвитку ускладнень та приєднання інфекції.

У разі серцевої форми дирофіляріозу застосовують ендоскопічне втручання – глистів видаляють із передсердь, артерій під контролем УЗД та ВІДЛУННЯ КГ.

Як правильно проводити дегельмінтизацію собак

Щоб повністю і без ускладнень вигнати глистів у домашнього собаки, потрібно дотримуватись певних правил.

• Попередньо пройти діагностику у ветеринарній клініці.
• Уважно читати інструкцію препарату від глистів.
• Як правило, ліки дають вранці і на порожній шлунок, щоб уникнути блювоти (якщо немає інших рекомендацій).
• До прийому засобу вихованця потрібно обробити від комах (за кілька днів).
• У процесі знищення паразитів собака має багато пити – слід подбати про наявність чистої води у мисці.
• Бажано під час лікування захистити печінку від токсинів, що виділяються гинуть глистами. Потрібно наперед дізнатися у ветеринарного лікаря, які препарати можна застосовувати.
• Обов'язково простежити, щоб тварина спорожнила кишечник найближчим часом. В іншому випадку потрібно дати вихованцю проносне.
• Обов'язково провести повторне лікування через 10-14 днів.

Під час дегельмінтизації слід дуже уважно спостерігати за станом собаки. При значному накопиченні паразитів під час їхньої масової загибелі у тварини може виникнути сильна інтоксикація: блювання, помутніння свідомості, судоми. Такий стан потребує лікування у клініці (внутрішньовенного введення ліків) під наглядом фахівця.

Профілактичні заходи

Повністю запобігти зараженню собаки глистами, на жаль, не вийде. Однак, можна суттєво знизити ризик гельмінтозу за допомогою елементарних профілактичних заходів.

• Своєчасно проводити дегельмінтизацію вихованця, дотримуючись термінів та дозування.
• Періодично здавати кал на гельмінтози навіть за відсутності відповідних симптомів.
• Виключити з раціону сиру рибу та трібуху. Сире м'ясо обробляти окропом.
• Не дозволяти собаці пити з калюж та відкритих водойм, підбирати шматки їжі на вулиці.
• Своєчасно виявляти і знищувати комах. Обробляти тварину засобами зовнішнього застосування.
• Уникати непотрібних «знайомств» вихованця.
• Регулярно прати підстилку собаки, мити миску для води та їжі.

Чи можна заразитися глистами від собаки

Людина та інші домашні тварини можуть легко заразитися від собаки деякими видами глистів, наприклад, ехінококозом. Яйця гельмінтів потрапляють до організму після спілкування з псом з немитих рук, з-під нігтів. Вони можуть проникати через слизові шляхи, наприклад, якщо людина потре ніс чи чхне.

Щоб уникнути зараження, потрібно виключити цілування вихованця щоразу після спілкування мити руки з милом, обмежити його місцезнаходження в квартирі, не допускаючи на своє ліжко або за стіл. Крім того, знизити ймовірність зараження допоможе часте вологе прибирання з використанням дезінфікуючих засобів.

Коли давати ліки від глистів собаці

Вперше дегельмінтизацію собаки проводять у щенячому віці близько 3-х тижнів. Далі ліки від глистів дають залежно від вакцинації – за 2-3 тижні до щеплення, а потім півроку. У міру дорослішання рекомендується глистогонити собак один раз на 3-6 місяців, а також за 2-3 тижні до вакцинації. Проводити дегельмінтизацію собак жіночої статі потрібно і перед запланованою в'язкою, а також після тічки. Вагітним тваринам антигельмінтні препарати не дають.

Потрібно враховувати, що для знищення глистів у собак давати ліки слід двічі, з перервою 10-14 днів. Це дозволить знищити дорослих паразитів та тих, які вийдуть за цей час із личинок.

Як зібрати кал собаки для аналізу

Щоб зробити аналіз калу на наявність глистів, достатньо взяти невелику кількість фекалій собаки та відвезти до лабораторії. Кал можна покласти в контейнер (спеціальні ємності продаються у звичайних аптеках) або, на крайній випадок, поліетиленовий пакет. Якщо відвезти відразу не виходить, допускається зберігання матеріалу протягом 1-2 днів при температурі не вище 30? (найкраще – 3-10?). Для виявлення личинок глистів необов'язково, щоб кал був свіжим.

Іноді потрібно зробити серію послідовних аналізів калу на глисти. У цьому випадку фекалії слід брати після кожного спорожнення кишечника собаки. Серійна діагностика підвищує достовірність отриманих результатів.

Як дати пігулку від глистів собаці

Часто у власників собак виникають проблеми з таблетованою формою препаратів від глистів – вихованець наполегливо відмовляється ковтати таблетку. Якщо пес невеликого розміру, можна спробувати покласти ліки якнайдалі в пащу в примусовому порядку. З великими породами це може спричинити неприємні для господаря наслідки.

На практиці застосовують такі варіанти:

• потовкти таблетку і додати в їжу;
• дати у вигляді порошку, засипавши якнайдалі на язик;
• розчинити препарат у невеликому обсязі рідини, набрати в шприц (без голки) і впорснути вихованцю в пащу;
• сховати ліки в маленькому шматочку їжі (м'яса, риби, ковбаси) і влаштувати гру з ловом ласощів;
• використовувати спеціальний пристрій – таблеткодатель.

Якщо обраний спосіб з їжею, перед тим як дати таблетку від глистів собаці, потрібно потримати тварину деякий час на голоді. Крім того, в миску кладуть зовсім небагато їжі: по-перше, це збільшує шанси, що собака повністю проковтне ліки, а по-друге, велика кількість їжі може спровокувати блювання.

Глисти у собак – проблема та загроза, що стосується не тільки здоров'я та життя самих тварин, а й їхніх господарів. Уважне ставлення до пухнастого улюбленця – це запорука спокою та благополуччя власників.