Чому необхідно правильно утилювати ртутний термометр? Невідкладні дії: як самостійно зібрати та утилізувати розбитий ртутний термометр? Куди здавати ртуть та цілі й розбиті ртутні термометри?

У цій статті розглянемо, як і куди правильно утилізувати ртутний градусник у цілому та розбитому вигляді.

Навіть за часів електронних приладів ртутний термометр залишається одним із найточніших засобів для вимірювання температури тіла. Однак у нього є суттєвий мінус — ртуть. Тонка колба часто підводить користувачів, тріснувши від будь-якого необережного руху. На жаль, не всі люди усвідомлюють небезпеку цієї речовини. Більше того, багато хто не знає, як саме і куди потрібно здавати розбитий ртутний градусник.

Чому слід утилізувати розбитий ртутний градусник?

Цей прилад являє собою запаяну скляну трубку з внутрішнім вакуумом, на одному з кінців якої міститься резервуар із ртуттю. Принцип роботи полягає в тому, що при нагріванні до температури тіла рідкий метал розширюється, і його стовпчик піднімається по шкалі вгору.

• Найбільш відоме, навіть давнє, застосування ртуті — лікування шкіри. Хоча звучить дивно, її використовували як антисептик, проте вона має й небажані наслідки для здоров’я.
• Пломби з амальгами (сполуки ртуті з іншими металами) донедавна використовувалися в стоматології через підвищену міцність і стійкість до зношування.
• Ртуть також масово застосовували в промисловості для сріблення дзеркал, при виготовленні чорнил і навіть у косметиці. Сьогодні її використовують у виробництві люмінесцентних ламп, обігрівачів, ртутних термометрів та електричних реле.
• Слід зазначити, що багато країн підписали конвенцію про обмеження або повне закриття виробництв, пов’язаних з цим отруйним металом, зокрема і щодо випуску ртутних градусників. У Європі, наприклад, їх заборонили ще у 2009 році. Виробництво, пов’язане зі ртуттю шкідливо не тільки для людини, а й для навколишнього середовища.
• Потрапляючи в організм, ртуть насамперед уражає головний мозок і серце. Порушуються вищі нервові функції, що може спричинити навіть розвиток хвороби Альцгеймера.
• При контакті цього металу зі слизовими оболонками виникають ділянки некрозу в шлунку та товстому кишечнику. Найбільш вразливі — маленькі діти, оскільки їхній мозок ще розвивається. До групи ризику також належать чоловіки, оскільки тестостерон може посилювати вплив ртуті.
• Цікавий факт: людський організм має генетично зумовлену здатність виводити ртуть завдяки ферментам, що виробляються в головному мозку.
• Отруєння ртуттю буває двох типів. Гостра інтоксикація виникає при одноразовому вдиханні великої кількості отруйних парів металу. Основні її ознаки:
  • зниження апетиту;
  • металевий присмак у роті;
  • рясне слиновиділення;
  • біль у животі, розлад шлунка та блювота;
  • кровоточивість і набряклість ясен;
  • болісне ковтання;
  • головний біль і загальна слабкість.
• За недостатнього провітрювання чи очищення приміщення розвивається хронічне отруєння, яке проявляється такими симптомами:
  • занепад сил;
  • запаморочення й головні болі;
  • порушення психіки (дратівливість, перепади настрою);
  • погіршення уваги.

Важливо: Все це може привести до недоумства, а тяжкі випадки можуть мати летальний результат.

Розбитий градусник небезпечний не лише через дрібні осколки, а й через отруйну ртуть

Як утилізувати ртутний градусник: екстрені заходи

Найбільшу загрозу становлять діти, бо вони не усвідомлюють повної шкоди та ризиків від такого інциденту. Та й дорослі не завжди знають, як коректно позбутися розбитого термометра. Найпоширеніша і найсерйозніша помилка — пропилососити уламки й ртуть, що може призвести до тривалого зараження приміщення.

• Найперше — терміново виведіть усіх із кімнати (будинку, квартири), негайно евакуюйте дітей. Не забувайте про домашніх тварин і рослини. Перші не лише заважатимуть, а й можуть рознести уламки й краплини ртуті в інші місця. Також врахуйте, що тварини дуже чутливі до шкідливого впливу ртуті.
• Щоб не занести забруднення на підошві взуття, постеліть біля виходу ганчірку, змочену розчином перманганату калію (про приготування розчину поговоримо далі). Порада — надягніть поліетиленові пакети на взуття, щоб не довелося його викидати. Проте обробці його підлягає в першу чергу.
• Щільно зачиніть вхідні двері. У самій аварійній кімнаті відкрийте вікна і, по можливості, знизьте температуру. Це зменшить випаровування ртуті. Але уникайте протягів, щоб пари не рознеслися по іншим приміщенням.
• Вимкніть опалювальні прилади. У літню пору можна увімкнути кондиціонер на мінімальне охолодження. Після інциденту обов’язково замініть фільтри, оскільки частки металу можуть осісти на них.
• Місце розливу слід укрити вологими газетами або ганчіркою, попередньо змоченою марганцевим розчином.
• Речі, на які потрапила ртуть або могла потрапити, герметично запакуйте в поліетиленові пакети, можна додатково загорнути плівкою. Не лишайте їх у домі — винесіть на вулицю для обробки або тимчасово перемістіть у гараж чи на балкон до утилізації.
• Закрийте двері до кімнати, де стався інцидент, щоб пари ртуті не розповсюдилися по всій квартирі чи будинку. Проклейте щілини навколо дверей липкою стрічкою.
• Через 30–40 хвилин можна повертати людей у приміщення, крім кімнати, де прямо пролилася ртуть. Найкраще впускати мешканців вже після повної обробки приміщення.

Найперше виведіть із приміщення дітей і тварин

Як самостійно ліквідувати наслідки розбитого ртутного термометра: збір ртуті та обробка кімнати

Це найвідповідальніший етап, адже від нього залежить збереження більшої частини речей. І не тільки — на кону ваше здоров’я і можливість подальшого проживання в цьому помешканні після інциденту.

• Одягніть гумові рукавиці й бахіли. Обличчя захистіть марлевою пов’язкою або респіратором, змоченою содовим розчином або слабким рожевим розчином перманганату калію.
• Розчин готується так: на 10 л води додайте 20 г перманганату калію. Можна трохи зменшити дозу, але майте на увазі, що розчин знадобиться і для обробки поверхонь, і для утилізації. Для содового розчину співвідношення — 2 ст. л. на 1 л води.
• Налийте трохи розчину марганцівки в скляну банку з герметичною кришкою. Помістіть туди розбитий градусник, збираючи уламки пінцетом.
• Може знадобитися пензлик, щоб витіснити ртуть із щілин, і ліхтарик. Він допоможе виявити найдрібніші кульки: у його промені вони яскраво блищать.
• Тепер переходимо до збору крапель рідкого металу. Візьміть щільний папір (картон, ватман, шпалери) зі зігнутим краєм і тампон з вати, змочений у марганцівці. Починайте збирати. Замість тампона можна використати скотч або лейкопластир — приклейте до плями, відклейте й опустіть у банку з розчином. Дуже дрібні кульки зберіть гумовою грушею або звичайним шприцом.
• Якщо є підозра, що ртуть потрапила під плінтус або під паркет, обов’язково зніміть їх і повторіть ту ж процедуру.
• Збір робіть від кута до центру кімнати. Це довгий процес, тому кожні п’ятнадцять хвилин робіть перерву і виходьте на свіже повітря.
• Після цього всі підозрілі на забруднення поверхні протріть ганчіркою або обприскайте пульверизатором розчином марганцівки. Тривалість обробки — 1 година.
• Поки діє марганцівка, приготуйте мильно-содовий розчин: половинку господарського мила (приблизно 40 г) натріть, змішайте з 100 г харчової соди і розчиніть у 10 л води. Цим розчином змивають перманганат. Процедуру слід повторювати щодня протягом трьох днів.
• Щоб остаточно знизити концентрацію парів ртуті, провітрюйте кімнату протягом наступних 10 днів тричі на день по 10 хвилин.

Не збирайте ртуть голими руками

• Банку з ртуттю, інструменти для прибирання, рукавички, бахіли і забруднений одяг покладіть у поліетиленовий пакет. Залиште його на деякий час у прохолодному місці.
• Ні в якому разі не викидайте ці речі на звалище, у контейнер або сміттєпровід, щоб не поширити забруднення за межі квартири. Для їх утилізації зверніться в санепідемстанцію або МНС — вони підкажуть подальші кроки.
• Ртуть можна не збирати самому: замовте спеціальну службу демеркуризації приміщень або зверніться до санепідемстанції за допомогою.
• Після прибирання захистіть себе: зніміть одяг, маску, бахіли й рукавички, прийміть душ. Обробіть взуття розчином перманганату калію і прополощіть рот слабким розчином.
• Ретельно почистіть зуби і прийміть внутрішньо сорбент — активоване вугілля у дозі 1 таблетка на 1 кг ваги. Оскільки ртуть виводиться переважно нирками, у наступні дні пийте більше рідини, щоб пришвидшити її виведення.
• Категорично заборонено збирати ртуть віником або пилососом: це сприятиме поширенню парів і отрути. Крім того, пилосос після такого прибирання стане непридатним, бо отруйні частинки потраплять на двигун і будуть розповсюджуватись при наступних прибираннях.
• З тієї ж причини не періть речі, на які потрапила ртуть, у пральній машині. Одяг, забруднений ртуттю, потрібно утилізувати.
• Якщо виникають сумніви щодо залишків ртуті в приміщенні, викликайте спеціалізовані служби для хімічного аналізу повітря. Їхні контакти можна знайти в довіднику вашого міста.

Краплі ртуті обов’язково збирайте в герметично закривається банку або колбу

Куди відносити ртуть, цілі та розбиті ртутні термометри?

Стан ртутного градусника зазвичай не впливає — ті самі організації приймають і цілі, і пошкоджені прилади. Відрізняються лише вимоги безпеки під час перевезення.

• Конкретне місце прийому залежить від вашого міста. Це може бути санітарна станція, МНС або приватні компанії, що займаються утилізацією токсичних відходів. Варто зазначити, що такі фірми повинні мати відповідну ліцензію. Іноді в екстрених випадках градусник можуть прийняти й працівники поліції.
• Щоб дізнатися точніше, зателефонуйте до місцевої санстанції. Якщо вона не здійснює таку послугу, співробітники підкажуть контакти організацій, до яких можна звернутися. І не надто приємна новина — за утилізацію, як правило, доведеться заплатити.
• Найчастіше розбиті термометри приймають приватні фірми. Вартість послуги залежить від тарифів кожної конкретної компанії.
• Майте на увазі, що спеціальні служби або МНС інколи відмовляються приймати побутові термометри, оскільки багато з них працюють лише з великими або промисловими джерелами відходів.
• Дехто вважає, що цілі ртутні термометри, які вийшли з ладу, не становлять загрози для довкілля. Просимо ставитися до цього серйозно. Викинувши такий градусник у звичайний смітник, ви не захистите його від подальшого пошкодження й можливого забруднення. Уявіть, що станеться, якщо так чинитиме кожен.
• Звісно, ніхто вас не примушує — ви можете викинути градусник у сміттєвий бак. Це питання вашої совісті та громадянської відповідальності. Але пам’ятайте: при недбалому ставленні перш за все постраждають ваші діти.
• Наполегливо радимо знайти службу, яка займається утилізацією ртутних термометрів для домашнього вжитку. Можливо, вона розташована в іншому кінці міста, але чистота й екологія країни залежать від кожного з нас!
• Є й позитивні кроки: у деяких містах встановлені спеціальні бокси для збору небезпечних відходів. На жаль, такі контейнери є не скрізь і не завжди поряд. Про місця розташування спеціальних контейнерів для ртутних термометрів можна дізнатися у працівників епідемстанції або МНС.

У деяких містах уже встановлені бокси для утилізації градусників та інших небезпечних відходів

Правила безпеки при користуванні ртутним термометром

Хоча прилад становить небезпеку, його застосовують не лише в багатьох сім’ях, а й у медичних закладах. Тому важливо вміти ним правильно користуватися.

• Перед кожним використанням уважно оглядайте градусник.
• Користуйтеся ним лише за призначенням. Утримуйтеся від ректальних та оральних вимірювань, особливо у дітей.
• Тримайте в місці, недоступному для дітей.
• Не допускайте ударів об тверді поверхні.
• Не піддавайте градусник високим температурам. Не намагайтеся таким чином відновлювати розділений ртутний стовпчик.
• Вимірювання дитині слід робити лише в присутності дорослого.
• Крім того, пам’ятайте про правильне місце зберігання: тримайте його подалі від підвищеної вологості та екстремальних температур.

Відео: Ртутний градусник-куди утилізувати?

https://www.youtube.com/embed/vgFzHtnJOlQ